бо лише за умови співучасті вона стає такою: Платон впроваджує поняття зв’язку між «прообразом», чи то пак «парадигмою» і «копією».
Отже, ідеї слід сприймати як прообрази, окремі емпіричні приклади яких (чи то втілення) є відтворенням чи саме «копіями», що неодмінно будуть недосконалими та нестійкими. Наприклад, у геометрії, коли креслимо трикутник, видимою є лише уявна модель ідеального трикутника, створюючи його копію. Або, скажімо, коли складаємо дерев’яне ліжко, теслю надихає ідеальний прообраз ліжка, якому він надає матеріальної форми. Крім того, скажімо, добрий політик, пишучи конституцію міста, має на меті свою ідею про справедливість, що її намагається втілити в життя за історичних обставин, у яких працює.
Утім, який би сенс був у тому, щоб сказати, приміром, що пес Плуто є копією ідеї про собаку чи ідея про пса є «причиною» створення Плуто? Поширення зв’язку ідеї-речі у світ натуральних об’єктів стало важкою проблемою в теорії ідей Платона, що сформувалась, як бачимо, у середовищі, з одного боку, моральної оцінки, а з іншого – математичного пізнання.
Однак у межах саме теорії ідей – у якій «взаємний» зв’язок між прообразом та копією залишається певною мірою дієвим, бо пояснює «присутність» ідей у окремих речах чи діях, ідей, які таким чином дають змогу описати чи оцінити ці речі чи ці дії – виникають певні проблеми, що більш безпосередньо стосуються питання, про яке йдеться. Головне – якими є ці ідеї? По-друге, як можна ці ідеї пізнати?
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
