східні політики, коли називають Захід декадентським?
– Декадентським? – повторив Джайлз, наливаючи Карін ще один келих шампанського.
– Валятися у своєму готельному номері до одинадцятої години ранку, а потім замовляти сніданок у ліжко.
– Звісно ж, ні, – спростував Джайлз. – Одинадцята година – це вже не сніданок, це пізній сніданок, тому він цілком прийнятний.
Карін засміялася й хильнула шампанського.
– Ніяк не можу повірити, що врятувалася і нарешті зможу возз’єднатися з батьком. Приїдеш до нас у Корнуолл?
– Ні, я маю намір оселити тебе у Лондоні як свою економку.
– А, професор Гіґґінс…
– Але твоя англійська і так ідеальна, також не забувай, що вони не кохалися.
– Вони б це зробили, якби Шоу писав тепер.
– І п’єса закінчилася б їхнім шлюбом, – додав Джайлз, підхоплюючи її на руки.
– О котрій годині наш рейс?
– Двадцять хвилин по третій.
– Гаразд, тоді у нас більш ніж достатньо часу, – сказала Карін, і її готельний халат упав на підлогу, – щоб переписати останню сцену «Піґмаліона».
Востаннє Джайлза зустрічав гурт телевізійних камер, фотографів і журналістів, вітаючи з поверненням до Англії, коли він майже став наступним лідером Лейбористської партії.
Спускаючись із Карін трапом літака, Джайлз обняв її за плечі й обережно провів крізь галасливу зграю журналістів.
– Карін! Карін! Які ваші відчуття після втечі зі Східної Німеччини? – волав якийсь голос, коли блимали спалахи, а телевізійники намагалися триматися дистанції в один метр, відступаючи назад.
– Нічого не кажи, – твердо порадив Джайлз.
– Сер Джайлз уже освідчився вам, панно Пенґеллі?
– Ви будете ще балотуватися до парламенту, сер Джайлз?
– Карін, ви вагітна?
Карін розгублено лупала очима на журналіста і промовила:
– Ні, не вагітна!
– Ти не можеш бути впевненою після минулої ночі? – прошепотів Джайлз.
Карін посміхнулася й уже намірилася поцілувати коханого в щоку, коли той обернувся до неї, і їхні вуста ненадовго торкнулися, і ця світлина з’явилася на більшості перших шпальт, про що вони дізналися за сніданком наступного ранку.
– Кіт Брукс дотримав свого слова, – повідомила Карін, відводячи погляд від «Телеграф».
– Я згоден, він напрочуд великодушний. А редактор – тим більше.
– Редактор?
– Оглядач подій дня.
– Еге ж. Ми ніколи не отримували таких новин по наш бік муру. Всі газети друкували одне й те ж повідомлення, написане речником партії й опубліковане редактором, якщо той прагнув зберегти свою роботу.
– Це полегшує життя, – зауважив Джайлз, коли з’явив-ся Маркгем із тацею з гарячими тостами
