ЛЕОНІДОВИЧ. Добрий день, друзі.
КЛАС (хором). Добрий день.
ОЛЕКСАНДР ЛЕОНІДОВИЧ. Сьогодні я підготував для вас дуже цікаву тему…
Раптом в двері хтось постукав. Двері відчинилися і на порозі з'явилися Михайло Гриневський і Максим Южин.
МИХАЙЛО ГРИНЕВСЬКИЙ. Олександре Леонідовичу, можна зайти в клас?
ОЛЕКСАНДР ЛЕОНІДОВИЧ (суворо на них дивиться). Чому ви запізнилися, хлопці?
МИХАЙЛО ГРИНЕВСЬКИЙ. Ми були в їдальні.
МАКСИМ ЮЖИН. Так, це точно… Ми були в їдальні. Там була досить велика черга.
ОЛЕКСАНДР ЛЕОНІДОВИЧ (дивиться на них поверх окулярів). Дивно! Я бачив вас на перерві, як ви грали у футбол на шкільному дворі… Хоча який зараз футбол, щойно дощ пройшов…
Пауза.
Проходьте на свої місця, хлопці, але знайте – надалі усіх тих, хто запізниться на урок, я пускати в клас не буду.
По класу пронісся незадоволений гомін. В цей час Южин і Гриневський швидко зайняли свої місця. Клас не вгамовується, всі починають обговорювати тільки що сказане викладачем історії Олександром Леонідовичем. Учні досить шумно обговорюють цю новину, особливо хлопці, які частенько запізнюються на початок уроку.
Вчителю потрібен деякий час, щоб втихомирити клас.
ОЛЕКСАНДР ЛЕОНІДОВИЧ. Ось уявіть собі, хлопці, щоб було, якби ви запізнилися на старт космічної ракети?
МИХАЙЛО ГРИНЕВСЬКИЙ (посміхається). Тоді б старт ракети відклали!
МАКСИМ ЮЖИН. Тоді б ракета полетіла б в космос без екіпажу.
Учні сміються, в кабінеті знову піднявся гул.
ОЛЕКСАНДР ЛЕОНІДОВИЧ. Так міркувати безвідповідально! Ви знаєте, скільки праці, коштів, скільки сил вкладено в створення однієї тільки космічної ракети.
АНДРІЙ ЛАНОВИЙ. Це надто велика сума. Думаю, що нам навіть важко уявити, скільки це коштує.
ОЛЕКСАНДР ЛЕОНІДОВИЧ. Правильно, Андрію, ти кажеш. Над космічними програмами, космічними апаратами працює ціла країна, кращі фахівці в своїй області. А загін космонавтів проходить підготовку тут на Землі на тренажерах, в спеціально обладнаних науково-експериментальних комплексах.
ОЛЕГ ВОЛКОВ. Що толку говорити про це? Ми ніколи не потрапимо в загін космонавтів.
ДМИТРО ПОПОВ. Ніхто нас туди не візьме… (Замріяно додав). Ех, а я б полетів до зірок… до інших світів…
МИХАЙЛО ГРИНЕВСЬКИЙ (іронічно посміхається). Бач який розумник знайшовся! Розмріявся! Ніхто тебе туди не візьме! Малий ще для космонавта… не доріс…
ЛЮБА СОКОЛОВА. А, може, і візьмуть. Зараз в загін космонавтів зараховують досить молодих людей.
ІВАН ВАСИЛЬЄВ. Так, я теж про таке чув, що в майбутньому, коли будуть налагоджені польоти на Марс і інші віддалені планети, навіть в інші галактики, коли час у дорозі може тривати до 10—20 років, а то і більше, в загін космонавтів будуть зараховувати старшокласників.
МИХАЙЛО
