цю роботу можна робити й самотужки – спочатку видавити ямки по всьому ряду, а потім – теж увесь ряд – засадити, засипати і притоптати.
До середини літа кукурудзяна куліса даватиме помідорам розсіяну тінь і вбереже плоди від спікання. Звичайно, качанами кукурудзи можна ласувати, але самі рослини не збирати, поки не відпаде потреба в захисті від сонця.
Кулісу можна виростити також із сорго зернового. Але оскільки в сорго, на відміну від кукурудзи, слабка енергія сходів, глибина посадки має бути не більшою за 3 см (відповідно, робочий кінець у посадкової палиці має бути завдовжки 3 см). І, з тієї ж причини, сорго треба садити із запасом. Зайві рослини потім можна видалити і порубати на мульчу. Хоча сорго і не дає качанів, куліса з нього цінніша за кукурудзяну.
Кулісу можна ліпити з двох рослин – сорго і майорів. Уявімо собі, що у вас на грядці цьогоріч була куліса з майорів. А наступного року всохлі майори (з листям) залишилися на грядці. Можна підсадити в цю кулісу сорго, і поки сорго набереться сили, колишні майори дадуть тінь, а доти, поки з них опаде листя, рослини сорго зміцнішають і ніби підхоплять естафету у майорів.
Повернімося у весну. Перед посадкою помідорів треба запастися розсадою базиліку (у крайньому разі, насінням). Безпосередньо перед висадкою розсади виполюємо залишки редиски та гірчиці. Лише в центрі грядки залишаємо рідкі (по 5 штук на метр) рослини гірчиці (кружечки на мал. 22). Зрубану біомасу треба залишити на грядці – ця мульча стане «подарунком».
Розсаду помідорів висаджуємо «в зів» (як перець). Якщо є розсада базиліку, то її вставляємо в «зів» одночасно з помідором (на малюнку 24: помідор – зірка, а базилік – трикутники). Якщо базилік сіємо насінням, то треба вткнути насіння в «зів» на глибину 1–1,5 см вже після виймання лопати. Після закінчення посадки площу «зіву» притоптують.
Мал. 24. Саджання розсади «в зів»
Помідорну грядку сформовано (мал. 25). Усі «мешканці» цієї грядки – «слуги» помідорів. Кукурудза (або сорго) дають розріджену тінь, редиска й гірчиця зайняті профілактикою – оберігають помідори від фітофторозу, а базилік «працює на три ставки». По-перше, він сприяє зростанню помідорів. По-друге, у присутності базиліку плоди помідорів смачніші. По-третє, базилік відганяє рогатого хробака від помідорів (від кукурудзи, зрештою, теж). Не забуває ця грядка й про стіл. Крім помідорів, з неї потрапляють на стіл редиска, качани кукурудзи і божественна зелень базиліку. Зрештою, росте на грядці рясна біомаса для мульчування та силосування.
Мал. 25. Заповнена помідорна грядка
Правда, у читачів могло скластися враження, що грядку формувати було важкувато. Але, будьмо справедливі, важкувато не для рук. Якщо і судилося з’явитися мозолям, то не на руках, а на мозолистому тілі головного мозку (перегородці між правою і лівою півкулями). Саме час навести слова древньоримського аграрія Колумелли: «Думка більшості, що сільське господарство є найлегшим заняттям і не вимагає ніякого розуму, далека від істини».
