всі наступні московські князі вже титулують себе руськими і заявляють про права на Київ. Щоб уникнути плутанини, з’являються терміни «Мала Русь» і «Велика Русь».
«Малая Россия означала территорию ядра Киевской Руси, а Великая Россия – территория со всеми “провинциями” – по аналогии с античной Малой Грецией (собственно Грецией) и Великой Грецией (включавшей Македонию и прочие провинции)», – Тетяна Таїрова-Яковлева, російський історик (он-лайн-конференція виданню «Лента. ру», 2009).
Московське князівство протягом XV–XVI століть стрімко розростається. Щоб оборонитися від експансії північно-східного сусіда, Литовське князівство об’єднується з Польщею – так у 1569 році постає Річ Посполита. Експансія польської шляхти на Поділля, Волинь і Київщину викликає масові протести волелюбних українців. Починаються повстання, найбільше з яких – Богдана Хмельницького – призводить до виникнення козацької держави.
Рік 1654-й, січень. У Переяславі Богдан Хмельницький збирає Раду для укладення союзу з Московією у війні з Річчю Посполитою. Попри авторитет гетьмана збирається вкрай мало люду: із козацтва і посполитих лише двісті вісімдесят чотири особи. Ігнорують Раду, зокрема, митрополит Сильвестр, полковник Богун, кілька полків та міщани Києва і Чорнобиля. А прибулі обурюються поведінкою боярина Бутурліна. Зчиняється скандал.
«Тоді козаки вимагали від царя, щоб за зразком стосунків козаків з польським королем він присягав їм, козакам, Україні. А російські бояри, які від імені царя підписували, казали, що “у нас в обичаях нєт такого, штоби царь кому то обєщал, но ви нє бойтєсь, он вас нє обідєт”. І в такій парагдимі далі відбувалися всі стосунки між нами і Москвою. “Тут такая мєлочь, ви нє обращайтє вніманія. Много буковок напісано, но ви нє бойтєсь, ми вас нє обідім”», – Юрій Макаров.
Міф про воссоєдінєніє братскіх народов виник значно згодом. Сам Хмельницький уже через два роки вважав угоду розірваною – через підступ московського царя Олексія.
Тетяна Таїрова-Яковлева (он-лайн-конференція виданню «Лента. ру», 2009) зауважує: «Надо сказать, что ни в одном документе 1654 года не говорилось ни о присоединении, ни тем более о «воссоединении» (это термин ХХ века). Речь шла о принятии «под высокую руку царя». Никто о временах Киевской Руси не вспоминал. Кстати, сам Богдан Хмельницкий предложил принять протекторат не «русского», а «восточного» царя, так как на Украине термин «русский» не использовался».
У 1656-му Москва за спиною Гетьманату укладає з Польщею мир і спільними силами виступає проти Швеції. Ображений Хмельницький вважає угоду з московським царем не чинною і вступає в переговори з королем Швеції Карлом Густавом. Дуже швидко з’ясовується ментальна прірва між українцями з європейським способом мислення та московитами, які навіть бюрократичну машину управління запозичили в Золотої Орди.
Юрій Макаров: «А Росія, яка розвивалася за своїми законами, за своєю інерцією, подобається
