2014-й, 18 січня. У Києві – Революція гідності, а за кількадесят кілометрів, у Переяславі, так званий «Собор славянскіх народов» святкує 360-ту річницю Переяславської ради. Паноптикум, персонажі якого вкотре маніпулюють історією та погрожують незгодним.
Депутат Держдуми Росії Костянтин Затулін бризкає слиною від люті: «Єдінство по крові і славянскоє єдінство! Второє – вєрность вєрє! Єсавули і полковнікі прісягалі православному восточному царю! І трєтій урок. Прєдатєльство всєгда вєдьот к руінє. І тє, кто нє помнят родства і прєдают братство, тє кончат жизнь так, как кончіл Виговскій, Юрій Хмєльніцкій ілі Іван Мазєпа».
Ще один пісний історичний міф, яким Кремль століттями годував українців і росіян: про високу російську культуру, якою Москва радісно поділилася з молодшими братами – українцями й білорусами. Насправді Московія XVII століття – глухий і неписьменний край. На відміну від України.
Мазепу обрали гетьманом після невдалого московсько-козацького походу на Крим. Боярин Василь Голіцин – фаворит царівни-регентші Софії, яка правила Московією, – власну вину за провальну виправу проти татар захотів списати на гетьмана Самойловича. Козацького ватажка без суду і слідства схопили й закували в кайданки. Старшина обрала гетьманом Мазепу. Булава останньому дісталася зі значно урізанішими повноваженнями. Напередодні Голіцин обмежив автономію Гетьманщини так званими «Коломацькими статтями».
«Народ малороссийский всякими меры и способы с Великороссийским народом соединять» («Коломацькі статті»).
На той час у Москві безвладдя. Цар Федір помер бездітним, і хто посяде трон – питання. Голіцин сподівається, що це буде його коханка Софія. Разом із царівною він виношує імперський план походу проти турок аж на Балкани.
Тетяна Таїрова-Яковлева у книзі «Іван Мазепа і Російська імперія. Історія “зради”» пише: «Голіцин із Софією захопилися ідеєю Третього Риму, вважаючи, що богоугодна справа звільнення Балкан стане прекрасним приводом для зміцнення їхньої влади і для оголошення Софії – визволительки православ’я – самодержцем».
Мазепі коштувало великих зусиль відрадити Голіцина від божевільних намірів. Навіть черговий похід на Крим проти татарів був невдалим, що вже казати про серйознішу війну. Після повернення Мазепу зі старшиною викликають у Москву. Виявляється, молодий царевич Петро хоче сісти на трон, а царівна Софія подумує про переворот. Мабуть, сподівається на козацьке військо. Кілька днів поспіль відбуваються зустрічі з гетьманом, проте він щоразу відмовляє царівні в допомозі. Петро стає царем, Голіцина заслано, а Софія йде в монашки під іменем Сусанна.
Петро вдячний Мазепі за підтримку. Він осипає його щедрими дарами, нагороджує орденом Андрія Первозванного, а ще поновлює автономію Гетьманщини.
Імперію Петра Першого створювали передусім українці. Рівень освіти в Москві був катастрофічно низький. Із Києва цивілізовувати дикий Схід вирушають Дмитро Туптало, у майбутньому
