богом. У боях з осілим місцевим населенням (ханаанеянами) та завойовниками з заходу (філістимлянами) склався союз дванадцяти племен («колін»), який дістав назву Ізраїль.
Перший храм для шанування Яхве проіснував до VII ст. до н. е. Він був зруйнований під час нападу на Єрусалим вавилонського царя Навуходоносора. Другий храм був побудований у VI ст. до н. е. і простояв до 70 р. н. е., коли його було зруйновано римлянами. Нині від нього залишилася лише частина західної стіни – Стіна плачу. У І тис. до н. е. у прадавніх євреїв склалася система вірувань, яку називають іудаїзмом, від імені Іуди, одного з дванадцяти синів Іакова.
Перший Храм. Реконструкція
Монета Бар-Кохби із зображенням фасаду Храму
У Лівані досі збереглися розвалини міста Бібл. Звідси греки вивозили для своїх рукописів папірус, який вони називали «біблос». Від цього слова походять грецьке «бібліон» – «книга», «бібліа» – «священні книги» та «бібліотека» – «зібрання книг».
У Х ст. до н. е. Яхве шанується в Єрусалимі, причому тільки в єдиному храмі, який збудував для бога цар Соломон. Ці та подальші події ізраїльської історії – розпад та знищення держави, «вавилонський полон», повернення до Палестини, входження її до складу імперії Александра Македонського, римська окупація – знайшли відображення в одному з видатних пам’яток духовної літератури та всесвітньої історії – Біблії. Міфологічні уявлення іудеїв увійшли до старозапо-вітної частини Біблії, яка складається з трьох частин: Тора (Закон), або П’ятикнижжя Мойсея, Книги пророцькі та Писання.
Традиційні міфологічні теми викладені в книзі Буття: створення світу та людини, втрата людиною раю, вселенський потоп та інші, але ці міфологічні сюжети тісно пов’язані в Біблії з історією єврейського народу. Давньоєврейська міфологія – це міфологія історії народу, а не створення світу та життя, як у інших народів. З одного боку, вона дуже схожа на інші міфології. Одразу ж впадає в око відповідність деяких міфів міфам Шумеру та Аккаду, Єгипту: так, імена єдиного бога Яхве (Ієво), Елохім, Ель, Мелек були іменами богів західносемітських народів – фінікійців, угаритян, моавитян та інших. Біблійна картина створення дуже схожа на аккадську, розповідь про початок людського життя у раю, прихід до світу зла, всесвітній потоп притаманні багатьом міфологічним системам.
Мойсей на горі Синай
Але образ божества в давньоєврейській міфології зовсім інший порівняно з міфологічними системами близьких сусідів давніх євреїв. Кожен бог Єгипту чи Греції має свою «біографію», родовід походження, шлюбів, подвигів, перемог та поневірянь. У Яхве немає нічого подібного – він не має біографії, не має і портрета. З Яхве можна спілкуватися, підкоряючись його «гласу», як це робить Мойсей, але його не можна побачити чи зобразити. Звичайно, характеристики Яхве нагадують природні явища: гнів Яхве спопеляє як справжній вогонь, під час з’явлення Яхве Мойсею на Синаї від гори йде дим; «дух» Яхве схожий на вітер, «глас» описується як справжній
