на диспут, щоб вибрати нову віру. За наказом імператора Михаїла ІІІ (842–867 рр.), сина василевса Феофіла, патріарх Константинопольський Ігнатій (847–857, 867–877 рр.) направив в Хозарію солунських братів-ченців (брати Костянтин/Константин та Мефодій були болгарами, а походили з міста Фессалоніки-Солунь), щоб Костянтин взяв участь у диспуті.
Кирило і Мефодій – слов’янські просвітителі
Під час подорожі брати ледве не загинули в степах Причорномор’я від рук мадярів-угорців. Потім вони прибули в Херсон, де вивчили єврейську та хозарську мови. В Херсоні Костянтин знайшов Євангеліє та Псалтир, написані «руським письмом», та чоловіка, який розмовляв «руською мовою». Костянтин Філософ вивчив «руську мову». Брати також знайшли в Херсоні мощі святого Климента Римського та відновили їх шанування. Потім Костянтин і Мефодій вирушили в Хозарію.
Нам відомо, що Костянтин Філософ не переміг під час диспуту. Хозарський каган та його оточення прийняли іудаїзм. Але на зворотному шляху солунські брати охрестили мешканців Фулл, десь у гірській Тавриці.
Але зовсім інакше розповідали про прийняття іудаїзму самі хозари. Збереглося листування хозарського царя Йосифа з сановником кордовського омейадського халіфа Абд ар-Рахмана ІІІ (912–961 рр.), головою єврейської громади мусульманської Іспанії Хасдаєм ібн Шафрутом. Дуже цікавим є також «Текст Шехтера», документ Х ст., в якому розповідається про прийняття хозарами іудаїзму та війни з візантійцями й русичами у 40-х роках Х ст.
Слов’янські абетки, створені Кирилом та Мефодієм: глаголиця, кирилиця
Цар Йосиф у своєму листі Хасдаю ібн Шафруту пише, що цар (шад, бек, пех – друга особа в державі після кагана) Хозарії Булан став прихильником єврейської релігії. Він переконав кагана та його оточення прийняти іудаїзм. Після цих подій країною правили нащадки Булана: «син його синів» Обадія, далі Езекія, Манассія, потім брат Обадії-Ханукка, син Ханукки – Ісаак, а потім – Завулон, Манассія, Ніссі, Менахем, Веніамін, Аарон та Йосип.
Згідно з «Текстом Шехтера», євреї Ірану та Вірменії, які тікали від переслідувань християн і язичників, оселилися в Хозарії (степи на північ від Кавказу). Там вони через шлюби породичалися з місцевими мешканцями. Згодом хозарські правителі організували диспут між «мудрецями Ізраїлю, Греції й Аравії». Євреї переконали хозарів прийняти іудейську віру. Крім того, сталася дивовижна подія. В одній печері були знайдені стародавні тексти Тори (Закону, П’ятикнижжя Мойсея – головної частини Старого Заповіту), що ніби свідчило про перебування представників ізраїльського коліна (племені) Сімеона на землях Хозарії ще за часів існування Ассирійської держави. Відтоді каган залишався головним суддею хозарів, а справжнім правителем став цар – головнокомандувач військами. Перший цар змінив своє ім’я на Сабріель, коли прийняв іудаїзм (можливо, по матері він був євреєм).
Коли
