дубами, потім соснами, а ще вище відкривають свою ніжну красу альпійські луки.
Немов 33 богатирі, височать у Гватемалі 33 вулкани з найвищим серед них вулканом Тахумулько (4217 м). Він є найвищою точкою всієї Центральної Америки. Ці «богатирі» поблажливо дозволили розкинутися коло підніжжя чистим-пречистим озерам, які так полюбляють прихильники екотуризму. Озеро Атітлан уже зажило слави одного з найкрасивіших у світі гірських озер. Гостям країни буде комфортно в досить м’якому тропічному кліматі (щоправда, погода дуже залежить від висоти), особливо в сухий сезон, коли дощі не заважають милуватися природним й архітектурним багатством Гватемали.
Уновому районі столиці
Трохи оговтавшись від громадянської війни, країна вже почала отримувати досить великі прибутки від туризму, проте головною статтею доходів все ще залишається продукція сільського господарства – «її величність» кава, плюс бавовна, банани, цукрова тростина. У такий спосіб Гватемала виправдовує назву «родюча земля». Для внутрішніх потреб місцеві жителі неодмінно вирощують кукурудзу та рис. В останні роки значне місце в структурі доходів посідає нафта, експорт якої розпочався у 80-х роках минулого століття. Окрім неї, Гватемала має поклади сурми і в невеликій кількості – свинцю, золота та ін. За обсягом виробництва ця країна посідає перше місце серед держав Центральної Америки, однак у ній розвинена тільки легка промисловість.
У Гватемалі дуже багато птахів із неймовірно яскравим оперенням та тембром голосів. Для гватемальців кольорові папуги на гіллі – все одно, що для нас сороки. Найбільше ж мешканці країни шанують рідкісного птаха кецаль. Ця довгохвоста яскраво-зелена пташина є символом країни і посідає почесне місце на її гербі та прапорі. Гватемальці свою грошову одиницю теж назвали кецаль, на честь цього птаха.
У туристів більшу популярність здобули не фабричні вироби, а те, що виробляють і продають індіанці. Кажуть, що їхні прості, але красиві вироби мають особливу енергетику та магічні властивості. Древні майя, мабуть, устигли передати свою мудрість нащадкам. А нам залишили такі будівлі, що можна тільки дивуватися величі цієї цивілізації.
Гондурас – бананова «глибинка»
Ох, і далася взнаки Христофору Колумбу ця земля! Вона мовби дражнила бувалих моряків глибиною прибережних вод та відсутністю мілин. Це могло неабияк розлючити: земля поряд, а кинути якір, щоб зійти на берег, дуже важко. Моряки так і записали в журналі: «Гондурас», що іспанською означає «глибина». Це трохи незвичне ім’я згодом стало назвою країни. Невдовзі актуальності набуло й переносне значення цього слова – «глибинка». Гондурас одним із перших отримав зневажливе прізвисько «бананова республіка» – дуже багато було там бананів і дуже невисокий розвиток мала економіка країни, що базувалася лише на цій сировині. А нині сміливі туристичні фірми пропонують Гондурас як недорогий варіант теплого і затишного відпочинку
