style="font-size:15px;"> Перші з державних утворень, як відомо історичній науці, виникли на Африканському материку у долині Нілу та в Азії, у міжріччі Тигру та Євфрату. Але так сталося, що з часом усе більшу роль у духовному та матеріальному розвитку людства почали відігравати країни, розташовані в Європі. Саме їхні уродженці, скориставшись досягненнями стародавніх цивілізацій Сходу та Півдня, створили основу сучасної цивілізації і розповсюдили свої звичаї на інші материки планети. Дехто з учених вважає, що це сталося завдяки вдалому географічному розташуванню Європи.
Ця частина світу знаходиться на заході материка Євразія. Свою назву Європа одержала ще у IV–V ст. до н. е. Вона була введена грецькими істориками та географами Гекатеєм і Геродотом, котрі нібито використали ім’я героїні одного з давньогрецьких міфів. Але найімовірніше, назва виникла від шумерського слова «ереб» – «місце, де сідає сонце», тобто «захід». З Міжріччя слово потрапило до фінікійців, а від них, разом з абеткою, – до греків.
Європою давні греки називали міфічну дочку фінікійського царя Агенора. Цар богів Зевс палко покохав її. Перекинувшись на могутнього білого бика, він підійшов до царівни. Вражена красою лагідної тварини, Європа вирішила покататися. Коли вона залізла на спину бика, він раптом кинувся до моря і поплив. Налякані служниці нічого не могли вдіяти, вони тільки голосно кричали і плакали. А Зевс з царівною на спині доплив до острова Крит. Там Європа стала дружиною бога і царицею, а з часом її ім’ям почали називати частину світу.
Рубіж поміж Європою та Азією здавна проводять по східному підніжжю Уральських гір, по річках Емба до Каспійського моря, Кума і Манич до гирла Дону, через гори Великого Кавказу, по Каспійському, Азовському, Чорному та Мармуровому морях, через протоку Босфор та Дарданелли. Її береги омивають води двох океанів та їхніх морів. На півночі це Північний Льодовитий океан та Карське, Баренцове і Біле моря, на заході і півдні – Атлантичний океан з Балтійським, Північним, Ірландським, Середземним, Мармуровим, Чорним та Азовським морями.
Східноєвропейська рівнина
Загальна площа Європи складає близько 10 млн км2. З них 730 тис. км2 займають острови. Найбільшими з них є Нова Земля, Земля Франца-Йосифа, Шпіцберген, Ісландія, Велика Британія, Ірландія, Корсика, Сардинія, Сицилія та Крит. Береги Європи дуже сильно порізані. Майже чверть площі займають великі півострови: Кольський, Скандинавський, Піренейський, Апеннінський, Балканський та інші.
Традиційно Європу поділяють на декілька частин. Східна Європа обіймає територію на схід від західних кордонів Польщі, Словаччини, Угорщини і Румунії. Територію на захід від них називають Західною Європою. Її в свою чергу теж поділяють на Північну, Південну та Центральну Європу. До північних територій відносять Скандинавію та Фінляндію, до південних – усі країни південних півостровів. Решта складає Центральну Європу.
Більшість європейської території має рівнинний
