є великі перспективи.
Бельгія – перехрестя європейських доріг
Бельгія є однією з найцікавіших європейських країн, бо несе на собі відбиток багатьох культур та історичних подій. Тут сходилися торговельні шляхи між європейськими країнами, і завдяки вдалому розташуванню держава стала багатою. Проте й жодна з європейських війн не обминула цей квітучий край. До того ж на нього постійно зазіхали сусіди, тому Бельгія як самостійна держава утворилася на карті Європи лише у 1830 році.
Це невеличке королівство площею усього в 30,5 тис. км2 знаходиться у центрі Західної Європи. На півночі його омиває Північне море. На суходолі Бельгія межує з Нідерландами на півночі, Німеччиною та Люксембургом на сході, з Францією на півдні.
Назва держави пішла від найменування одного з кельтських племен белгів, котрі у 56–51 рр. до н. е. були підкорені військами Юлія Цезаря. На землях, які складають сучасну Бельгію, між Північним морем та річками Ваал, Рейн, Марна та Сена, римляни утворили провінцію і назвали її Белгікою. Вони протрималися тут до IV ст. н. е., побудували багато доріг та воєнних укріплень, впровадили в ужиток латину та ввели законодавство на основі римського права. Але занепад Римської імперії примусив завойовників піти звідси.
Сучасний Антверпен
Поступово землі колишньої римської провінції завоювали германські племена франків, фризів та саксів. З часом вони та белги утворили дві нові народності. Нащадки белгів почали називатися валлонами і зберегли багато чого від римських звичаїв. А нащадки франків, котрі змішалися з кельтами, фризами та саксами, одержали назву фламандців.
З V по IX ст. землі майбутньої Бельгії входили до могутнього Франкського королівства. Але у 843 р. воно розпалося, і на місці франкської держави утворилися маленькі князівства. Серед них найвпливовішими були єпископство Льєж, герцогство Брабант та графство Фландрія. З часом Брабант та Фландрія вступили у суперечки за панування над іншими бельгійськими землями. Але загроза з боку германських імператорів примусила їх у 1337 р. укласти союз, і це стало основою для подальшого об’єднання нідерландських земель.
Наступні кілька століть бельгійські землі внаслідок династичних шлюбів своїх володарів раз у раз підпадали під владу сусідів: спочатку герцогства Бургундського, потім увійшли до Нідерландів і разом з ними примушені були підкорятися королям Іспанії.
Працелюбні мешканці цього благодатного краю досягли великих успіхів в обробці міді, дорогоцінних каменів, виготовленні тканин з бавовни, інших ремеслах. Ще у Х – ХІ ст. тут виросли багаті міста Гент, Брюгге, Аррас, Намюр, Льєж, Антверпен, Брюссель та інші. Здавна вони мали багато прав та привілеїв. Тому їхні жителі були дуже незадоволені тиском з боку іспанців, які прагнули стягти з нідерландців якомога більше податків. Ще більше обурення викликала релігійна нетерпимість до протестантів, яких було багато серед місцевих жителів і котрих
