з дитинства мультфільмом був знаменитий радянський «Ну, постривай!», улюбленими кумирами – батько, Джон Леннон, Джим Моррісон, Юрій Гагарін. У школі Славка був музичний гурт, який вони створили разом із однокласниками, але, як він зараз говорить, грали вони не дуже серйозно, дуже «по-дитячому».
Після закінчення школи Святослав поступив на фізичний факультет Львівського національного університету. Ідучи слідом за батьком, він спеціалізувався на кафедрі теоретичної фізики. Після закінчення університету Славко став аспірантом кафедри (1996—1999 pp.), працюючи над темою «Суперсиметрія електрона у магнітному полі». До речі, назва однієї з його публікацій у відомому журналі Phys. Lett.: «Supersymmetry of the Electron in a Three-Dimensional Magnetic Field» (спільно з В. М. Ткачуком). Як аспірант Святослав мав і викладацьку практику.
Теоретична фізика залишила слід і в музичній творчості Святослава: назва одного з альбомів гурту «Океан Ельзи» – «Суперсиметрія» (до речі, дехто вважає, що назва відомої пісні SUSY – це зовсім не ім'я дівчини, а абревіатура від «SUper-SYmmetry»).
В гурті його звуть Славик або Славко. Він полюбляє овочі та фрукти, темне пиво (з міцних напоїв – «Криваву Мері»), Едіт Піаф, Stone Roses, баскетбол, трасу Київ – Львів. Він у захваті від японської культури; улюблені автори – Юкіо Місіма і Харукі Муракамі.
Офіційна дата створення знаменитого гурту «Океан Ельзи», солістом або, як ще говорять, фронтменом якого є Святослав Вакарчук, – 12 жовтня 1994 p., коли тодішні учасники львівського гурту «Клан тиші» – гітарист Павло Гудимов, бас-гітарист Юрій Хусточка та барабанщик Денис Глинін – об'єдналися зі ще одним львів'янином, талановитим автором-виконавцем Славком Вакарчуком. Пізніше до гурту приєднався клавішник Дмитро Шуров. До речі, коли музиканти шукали назву для групи, то пропонували й «Спостереження шторму», й «Револьвер», але зупинилися на «Океані Ельзи».
Свої перші чотири записи гурт зробив на студії «Галвокс» у грудні 1994 р. У 1995 р. колектив перемагає в місцевому фестивалі «Червона Рута» у Львові. Наступні три роки «Океан Ельзи» набуває заслуженої популярності в рідному Львові й періодично виїздить до Європи – в Німеччину, Польщу та Францію.
У січні 1998 р. гурт підписав контракт із київською фірмою Nemo, після чого у повному складі перебрався зі Львова до Києва і на півроку засів у студії. Підсумком студійної роботи і ностальгії за рідним Львовом став дебютний альбом «Там, де нас нема», який був представлений публіці у вересні 1998 р. Молоді припав до душі романтичний гітарний пост-панк із текстами українською мовою і підспудно відчутним національним колоритом у музиці. Кліп на головну пісню значно підвищив інтерес до гурту.
Цього ж року «Океан Ельзи» здобув і три національні премії – «Дебют року», «Кращий альбом» і «Краща пісня». А 1999 р. альбом перевидала російська фірма «Extraphone». Кліп на композицію «Там, де нас нема» дістав премію французького каналу МСМ як «Краще закордонне відео». Цього ж року (а також 2000-го та 2001-го) на всеукраїнському конкурсі «Золота “Жар-птиця”» ОЕ (так прихильники стисло називають гурт) визнали найкращим поп-гуртом України.
Зросла
