сказав Денфорт і спробував було пройти в глиб кімнати. Та відразу ж закляк, наче вкопаний, почувши тихе гарчання Хенкока.
– Моя дружина не має проблем зі слухом. Не треба підходити ближче.
– Я ж казав вам, що господиня Ройдон має надприродні здібності, – тріумфально вигукнув Іффлі.
Денфорт стиснув пальці на своїй книзі.
– Хто вас навчив усьому цьому, господине Ройдон? – гукнув він їй через лункий обшир зали. – Від кого ви навчилися своєму ремеслу відьми?
Отак і починалося безумство – з питань, навмисне поставлених так, щоб спіймати обвинувачувану в пастку і змусити її звинувачувати інших створінь. Відьом по одній ловили в тенета брехні й знищували. Завдяки цій тактиці тисячі моїх одноплемінниць були піддані тортурам і знищені. Обурені заперечення завирували в мене в душі й підкотилися до горла.
– Мовчи, – мовив Метью крижаним шепотом.
– У Вудстоці трапляються дивні речі. Дорогу вдовиці Бітон перейшов білий олень, – продовжив Денфорт. – Він зупинився на дорозі й витріщався на стару, допоки її плоть не похолола від страху. Минулої ночі біля її хати бачили сірого вовка. Його очі горіли в темряві яскравіше за ліхтарі, запалені для того, щоб допомогти подорожнім знайти притулок у негоду. До якої з цих істот ви маєте стосунок? Хто обдарував нею вас? – Цього разу Метью не треба було казати, щоб я мовчала. Священик ставив запитання згідно з добре відомою схемою, яку я вивчала іще в аспірантурі.
– Відьма має відповісти на ваші запитання, пане Денфорт, – наполягав Іффлі. Таке нахабство є неприпустимим для представниці темних сил у доброчесній компанії.
– Моя дружина ні з ким не говоритиме без моєї згоди, – відказав Метью. – І будьте обережні зі вживанням слова «відьма», Іффлі. – Чим більше селяни напосідали на нього зі своїми питаннями, тим важче йому було стримуватися.
Священик перевів погляд з мене на Метью, а потім знову втупився в мене.
Я затамувала подих.
– Її угода з дияволом позбавляє її можливості казати правду, – озвався Бідвел.
– Помовчіть, майстре Бідвел, – перервав його священик. – Що ти хочеш сказати мені, дитя моє? Хто познайомив тебе з дияволом? Може, якась інша жінка?
– Або чоловік, – стиха додав Іффлі. – Господиня Ройдон – не єдине дитя темряви з усіх присутніх. Бо я бачу тут химерні книги та прилади, а збори о дванадцятій ночі проводяться для того, щоб викликати духів.
Гарріот зітхнув і тицьнув Денфорту свою книгу.
– Це – математика, пане, а не магія. Удовиця Бітон бачила тут працю з геометрії.
– Не вам визначати міру зла, що назбиралося в цій кімнаті, – пирхнув Іффлі.
– Якщо ви шукаєте зло, то краще пошукайте його в помешканні вдовиці Бітон. – Хоча Метью й намагався щосили зберігати спокій, все ж він швидко втрачав його.
– Значить, ви звинувачуєте стару жінку у тому, що вона – відьма? –
