релаксації. При цьому досягається той самий ефект, тільки миттєво й без обтяжуючих обставин.
Але хіба релаксанти, наприклад седуксен, не діють так само?
Так, вони діють так само. І тому багато лікарів тепер вже уникають їх прописувати. Я поясню це пізніше. Також я поясню, чому вживання алкоголю є однією з важливих причин руйнування багатьох громадських заходів і найнепривабливішим дозвіллям, яке тільки можна собі уявити. Я поясню ще й те, чому саме алкоголь викликає нудьгу та стрес і чому його здатність знімати всі заборони є одним із його важливих недоліків. Якщо опис алкоголю, який я навів на початку цього розділу, досить точний, то важко повірити в те, що понад 90 % населення можуть у наш час просвіти потрапляти до цієї пастки та залишатися в ній. Але ми виявилися неосвіченими, тому мета цієї книги – виправити становище, тобто просвітити вас.
Ми дісталися одного з ключових моментів вирішення проблеми. Треба зупинитися на хвильку та чітко його зрозуміти. Було б корисно, якби ви могли згадати якусь подію на самому початку вашого вживання алкоголю, коли ви випили забагато зайвого й потім погано почувалися. Припустимо, що ви випили забагато тому, що насолоджувалися смаком, або ефектом алкоголю, або ними обома одночасно. Для чого ж тоді було так напиватися? Але якщо реально пригадати минуле, то треба зізнатися, що смаком ми не насолоджувалися. До того ж ми були молодими та безтурботними, тому пили не заради ефектів. Нам стало погано через те, що сукупна дія алкоголю спричинила спрагу та втрату свідомості.
Тільки подумайте, яке геніальне та смертельне зілля! Ми танцювали, потім відчули спрагу й випили. Миттєвий ефект тамує нашу спрагу. Наш мозок спантеличений, тому він гадає, що навіть напій, що містить алкоголь, може її втамувати. Але тільки-но алкоголь починає діяти, вам знову хочеться пити, і ви випиваєте ще чарку. Тим часом інша частина мозку попереджає вас: «Постривай хвильку! Якщо ти вип’єш забагато, ти можеш захворіти!» Проблема в тому, що перша склянка не лише посилила спрагу, а й починає усувати ваші побоювання випити забагато. З кожною наступною склянкою спиртного ситуація загострюється. Ви відчуваєте все більшу спрагу, і страх випити забагато поступово розсіюється.
Це схоже на перетягування канату, або, якщо порівняти це із шизофренією, кожен п’яниця вимучує своє стражденне алкогольне життя. Одна частина вашого організму каже: «Мені потрібно випити», а інша попереджує: «Але не треба пити забагато!» Проблема в тому, що, випивши, ви не можете втамувати спрагу. Навпаки, усередині прокидається маленьке чудовисько із ненаситною спрагою, і що більше ви випиваєте, то більше воно від вас вимагає! І дефектні гени алкоголіка, який не може зупинитися після першої склянки та п’є до безкінечності, тут зовсім ні до чого. Такий ефект алкоголь справляє на кожну живу істоту і на вас також!
Чому я називаю цей ефект маленьким чудовиськом, якщо він є причиною стількох нещасть людства? Тому що маленьке чудовисько – це не проблема,
