ти тепер будеш екстрасенс. Так і сказала.
Ну, екстрасенс, і що? Їх же зараз – армія, легіон. А Ліля, як з’ясувалося, дуже бажала, буквально жадала популярності і визнання. Навіть до церкви ходила – туди якраз привезли ікону, що мироточила, прекрасну. І хто що просив – хто близьким здоров’я, хто дитинку, хто заміж мріяв вийти, хто про батьків нітився… А Ліля, як дізналася про ікону, помчала теж квилити, гепнулася на коліна і ридма, від усієї душі:
– Матінко, – проскиглила, – заступнице, дай мені… популярності.
Ну, Матінка, напевно, плечима подумки знизала, головою похитала – мовляв, от же біднятко, дивне яке у неї бажання. Але Ліля того ж таки дня переглянула оголошення і записалася на річні курси розширення свідомості. І позаяк Ліля внесла всю суму оплати за рік, то була там кращою ученицею. І просто з першого дня всім почала ставити діагнози. Переважно остеохондроз і емоційне вигоряння. І люди вірили. Ну, хто не повірить, що у нього остеохондроз і хронічна душевна втома. І що це не банальне ледарство або небажання працювати, а офіційний діагноз складного захворювання.
А тут якраз ми з Владкою познайомилися з нею, з Лілією. Владка Павлінська взагалі несамовито любила нових людей. Для неї знайомитися з новою людиною – наче нову планету відкривати. Вона запропонувала, підемо, каже, познайомимось. За двісті рублів. І ми пішли. І, звичайно, Ліля спочатку показала, як ложки тримає на собі, потім стала нас лапками м’якенькими, в подушечках і ямочках обмацувати, знайшла у гнучкої, в’юнкої Владки остеохондроз, якого в неї зроду-звіку не було, а мені – в той час мене з відомих причин постійно нудило і я була зеленуватого кольору – мені Ліля ніжно-інтимно прошепотіла:
– Е-е-е-е, матінко, так у тебе невеликий гастритик…
Через п’ять місяців, коли цей «гастритик» народився і Владка стала її, нашого «гастритика», хрещеною, Ліля вже була на піку популярності – пожадливий до одкровення народ вторував до її оселі широченну стежину. І Ліля, котра все ніяк не могла повірити в таку дурість всенародну і у свою вдачу, вже на широку ногу і від усієї душі ставила всім діагнози. Мені шкода, що Владка не бачила, як Ліля брала участь у новітньому телевізійному шоу «Битва екстрасенсів». Ну чиста Солоха. Дебела, з декольте, довгими мерехтливими нігтями, волохатими накладними віями, нахабна, самовпевнена. І пустолоба. Її прогнали просто з першої ж програми, бо вона торочила таке, що ні пришити, ні прилатати. І взагалі, із самого початку нікому не дала й рота розкрити, всіх повчала і верховодила в прямому ефірі, без угаву перебивала і шпетила учасників, дістала всіх так, що ведучий, відомий актор, забився кудись у темний закапелок студії і висунув умову, що не вийде, що або він, або вона. Її випхали, але вона страшенно сварилася просто в камеру, заїдалася зі всіма там дівчатами – помічниками й асистентами, псячилась з іншими такими ж неврівноваженими фахівцями з приклеювання столового приладдя на живіт,
