являє собою Батька, а чоловік є розвиненою Дитиною. «Подивись, рук немає» схожа на розвагу Дитини-Дорослого та підходить для людей будь-якого віку, іноді адаптуючись у гру під назвою «Ох, яка нісенітниця, народ».
Ще більш переконливою є психологічна класифікація розваг. І «Батьківські збори», і «Психіатричний форум», наприклад, можна відтворити у проективній та інтроективній формах. Аналіз проективного типу «Батьківських зборів» подано на малюнку 6 (а), він ґрунтується на такій парадигмі Батько-Батько:
A: «Усієї цієї злочинності не було б, якби не було неповних родин».
Б: «Справа не тільки в цьому. Наразі навіть у щасливих родинах дітей не навчають манер так, як раніше».
Інтроективний тип «Батьківських зборів» відбувається за такими напрямками (Дорослий-Дорослий):
В: «Здається, я просто не розумію, що потрібно, щоб стати гарною матір’ю».
Г: «Незалежно від того, наскільки сильно ви стараєтесь, вони ніколи не виростуть такими, як хочете ви. Тому ви повинні лише продовжувати ставити собі питання, чи робите ви правильні речі та яких помилок уже припустились».
Проективний тип «Психіатричного форуму» набуває форми Дорослий-Дорослий:
Д: «Я думаю, що це якась несвідома оральна фрустрація змушує його діяти таким чином».
Е: «Ви, здається, добре сублімуєте свою агресію».
Малюнок 6 (б) показує інтроективний тип «Психіатричного форуму», ще одну розвагу Дорослого-Дорослого.
Ж: «Ця картина символізує для мене розмазування».
З: «У моєму випадку, живопис – намагання догодити батькові».
Крім структурування часу й забезпечення взаємоприйнятного погладжування для зацікавлених сторін, розваги служать як додаткова функція для процесів соціального відбору. У той час, коли відбувається розвага, Дитина кожного гравця насторожено оцінює можливості інших. Наприкінці вечірки кожна людина матиме певних обраних гравців, про яких їй хотілося б дізнатись більше, а всіх інших вона відкине, незалежно від того, як уміло та приємно кожен із них поводився у розвазі. Ті, кого вона вибере, будуть найбільш імовірними кандидатами на складніші стосунки, тобто ігри. Ця система сортування добре раціоналізована, проте насправді значною мірою несвідома та інтуїтивна.
Мал. 6. Розваги
В особливих випадках Дорослий перемагає Дитину під час процесу відбору. Це найбільш наочно ілюструється на прикладі страхового агента, який ретельно вчиться грати в соціальні розваги. Коли він грає, його Дорослий слухає про можливі перспективи й вибирає серед гравців тих людей, яких він хотів би бачити частіше. Їхня майстерність в іграх або конгеніальність не має жодного відношення до його процесу відбору, заснованого в більшості випадків на периферійних чинниках, у цьому ж разі – на фінансовій готовності.
