я не можу… у мене весілля, – лопотів я, мов у гарячці.
– Що-о?!
– Ну, тобто весілля не у мене, а в мого друга, але я є старшим дружбою, тому не можу пропустити церемонію!
– Тоді тобі доведеться прийти в понеділок, – заявив лікар.
– Теж не можу, бо в понеділок я лечу до Швеції.
Стоматолог уважно подивився на мене, потому вклав на своє екзекуторське крісло та зробив укол знеболювального.
– Це всього лише кутній зуб, – заспокійливо промовив він, після чого, взявши до рук долото й молоток (кутнього зуба вирвати не так просто), за двадцять хвилин позбавив мене пекельного джерела болю…
Після операції щока напухла, наче за неї впихнули м’ячик для тенісу. Через безсонну ніч та чималу дозу знеболювального мене страшенно тягнуло на сон. Приплівшись додому, я насамперед зателефонував Еду та печально повідомив, що «на заль, не змозу плийти на цоловіцу вецілку, бо мені вигвали зуба, і сцока, курва, напухла так, сцо ледве язиком повелтаю».
Наостанок я заліз в Інтернет і перевірив пошту. В електронній скриньці лежав один-єдиний непрочитаний лист від Яна. Чех писав про нашу грядущу поїздку:
Från: Jan Fidler
Skickat: 10 oktober 2008 10:59
Till: Maksym Kidruk
Ämne:[13] Tips
We have to be open for everything. Some tracking would be also nice.
I’ve found few tips on some Swedish website: Inca trail, Ollantaytambo, Colca Canyon…
We shouldn’t see only ruins![14]
Я нашвидкуруч нашкрябав відповідь:
Від: Maksym Kidruk
Надіслано: 10 жовтня 2008 12:00
Кому: Jan Fidler
Тема: НА: Tips
Man, believe me, we will definitely see not only ruins! Don’t worry:[15])
За кілька хвилин надійшла відповідь – стислий, небагатослівний лист, котрий, безперечно, і вирішив долю майбутньої подорожі:
Från: Jan Fidler
Skickat: 10 oktober 2008 12:04
Till: Maksym Kidruk
Ämne: SV: Tips
I’m so fucking worried about your ruins :) )
Just if I see the stars over Easter Island… I’ll be happy…[16]
Я достеменно не пригадую, але, здається, перечитав цього листа разів п’ятдесят, не менше. Точніше, не всього листа, а лише його завершальну фразу: «Just if I see the stars over Easter Island… I’ll be happy…» – вона, наче розривна куля, влучила мені в серце. Засинаючи, я безперестану прокручував її в голові, уявляючи, як це, побий мене грім, класно – побачити зорі над островом Пасхи…
…У понеділок зранку, несучись у швидкісному «Arlanda express» від стокгольмського летовища до станції T-Centralen, я розмірковував над тим, що за тиждень в Україні відбулося багато всяких подій. За сім днів на Батьківщині трапилося більше, ніж за півроку у розміреній і випещеній Швеції. Отож, я встиг посваритися зі своєю дівчиною, яка, навіть не попрощавшись, поїхала до Москви; потому примудрився розсваритися з українським науковим керівником; перечитав «Королі і капуста» О. Генрі; вирвав кутнього зуба, який після повторного перерахунку виявився зубом мудрості; у неділю успішно відгуляв весілля свого друга; танцював із нареченим танець
Från – від; skickat – надіслано; till – до, кому; ämne – тема (
Ми повинні бути відкритими для всього. Можна було б сходити у похід. Я знайшов кілька порад на одному шведському сайті: Дорога інків, Ойянтайтамбо, каньйон Колка. Не слід зациклюватися на самих лише руїнах! (
Чувак, повір мені, ми побачимо не лише руїни. Можеш не хвилюватися (
Я так, бляха, переймаюся твоїми руїнами. Дай мені просто побачити зорі над островом Пасхи… і я буду щасливим… (
