значення, адже кількість інформації, яку ми можемо обробити за один раз, є обмеженою.
Тепер перегорніть сторінку та виконайте вправу ще раз.
Ми не змінили літер чи їхнього порядку. Ми лише по-іншому їх згрупували. У вас знову є десять-п’ятнадцять секунд, аби переглянути літери, тоді згорніть книгу та перевірте свою пам’ять.
Цього разу ви, скоріш за все, продемонстрували кращий результат. Через те, що літери набрали змісту, їх стало легше запам’ятовувати. На першому етапі вправи ви намагалися запам’ятати «сиру» інформацію. На другому етапі ви запам’ятовували поняття: Джон Фітцджеральд Кеннеді, Федеральне бюро розслідувань, НАТО, НАСА, Державна податкова служба.
Хвилиночку. Але чому «Джон Ф. Кеннеді» запам’ятовується легше, ніж випадкові літери Д, Ф, К? Адже з Джоном Кеннеді пов’язано значно більше інформації, ніж із простими літерами! При згадці Джона Кеннеді на думку спадає стільки асоціацій: політика, зв’язки, вбивство, його відома родина. Якби ми прирівняли процес запам’ятовування до важкої атлетики, було б смішно думати, що «підняти» Джона Ф. Кеннеді легше, ніж три звичайні літери!
Звісно, секрет полягає у тому, що ми не «піднімаємо» Джона Ф. Кеннеді. Уся робота, пов’язана із запам’ятовуванням, уже виконана. Ми вже накачали ці м’язи – поняття «Джон Ф. Кеннеді» та все, що з ним асоціюється вже закарбоване у нашій пам’яті. Під час вправи ми лише запам’ятовуємо вказівку на цю інформацію і, таким чином, ставимо одну галочку в нашій пам’яті. При запам’ятовуванні окремих літер ми ставимо три окремі галочки. Тому й не дивно, що одна одиниця інформації (або одна галочка) запам’ятовується легше, ніж три.
То й що? Це ж лише дрібниці! Ось до чого ми ведемо: ми вже продемонстрували, що лаконічні ідеї є більш «липкими», однак самої лаконічності недостатньо. Справжню цінність становлять змістовні ідеї. Тож аби створити змістовну лаконічну ідею, вам необхідно кількома словами передати глибоке значення. Як цього досягти? Для цього застосовуйте галочки. Розставляйте їх на пам’яті своєї аудиторії. Використовуйте те, що там уже закладено.
Схема «помéло»
Ми вже демонстрували вам ситуації, в яких одна проста ідея чи кілька таких ідей виконували функцію орієнтира поведінки. Однак будемо відвертими: більшість людей займається складними справами. Ми не намагаємося довести, що такі складні сфери діяльності, як юриспруденція, медицина, будівництво, програмування, педагогіка, можна звести до двох-трьох головних принципів. Звісно, ми не можемо замінити усі складові архітектурного мистецтва простою лаконічною ідеєю («Будуйте так, щоб споруда не завалилася»).
Таким чином, ми підходимо до ще одного важливого питання: як перетворити початківця на досвідченого архітектора? Як складність випливає з простоти? Ми доведемо, що складність досягається через вміле застосування простоти. Правильний підхід до формування простих ідей може забезпечити і їх одночасну багатогранність.
