в хаті робота щодня знайдеться – як не лад наводити, то їсти варити. Вона ще не знає й не підозрює, що куховарити їй доведеться не як в Україні – раз на два-три дні, а щодня. Іноді й двічі на день.
Про те, що її найняли не лише як прибиральницю, а й як кухарку, зі слів синьйора Тревізо Галина нічого не перекладала. Але ж він у присутності подруги й про приготування кави нічого не говорив. Тож так виглядає, що скоро на неї й приготування обідів навішають. Роботи Дарина ніякої не боїться – і поприбирати добре вміє, і їсти варить смачно. Нехай тільки-но освоїться трохи, італійським панам українських пирогів наліпить.
Без знання італійської мови набуті в Україні освіту педагога-вихователя дошкільного закладу і навики фахівця по роботі з дітьми з вадами мовлення доведеться заштовхати подалі як непридатні для застосування в роботі. Тут їй платитимуть не за освітньо-виховну інтелектуальну, а за фізичну працю з наведення й підтримання чистоти в будинку. Закінчивши пилососити і знайшовши відро зі вгнутою всередину сіткованою покривкою та настромлену на довгу палицю, виготовлену зі спеціального матеріалу, порізану на стрічки ганчірку, Дарина зрозуміла, що її вміння миття підлог потребує перекваліфікації. Давно перевірений і добре знаний метод вологого прибирання з використанням намотаних на швабру старих майок у нових умовах проживання втратив свою придатність як віджилий. Українська карпатська архаїка в модерній Італії не спрацьовує.
Переходячи з кімнати в кімнату, зауважила, як процес її прибирання здалеку мовчки контролює синьйора Вітторія. Їхня нова близька зустріч відбувається у ванній кімнаті. Дарина бере пляшечку для чищення умивальника, намагається прискати з пульверизатора, але той чомусь навіть не рухається. Після кількох безрезультатних натискань відкручує, хляпаючи рідину на мочалку. У цю мить її ніби током пронизує від стороннього неприязного погляду. Повертає голову і бачить перед собою перекошене від люті обличчя синьйори.
– Stupida![41] – коментує італійка.
– Si, signora! – відповідає Дарина.
Стара презирливо кривить губи. Забирає у неї з рук пляшку з рідиною, закручує, повертає вбік кришку з пульверизатором, розблоковуючи, і спреєм обприскує умивальник всередині. Ставить пляшку на поличку. Бере звідти другу, на якій намальовані вікна, витягає з окремої шафки упаковку тоненьких ганчірок, жестами пояснюючи Дарині, що вони призначені для миття вікон, вкладає їх у її руки. Вимогливим кивком голови наказує йти за нею. В іншій ванній кімнаті, де стоїть велика пральна машина, вчить наставляти на прання. Закінчивши інструктувати з наведення ладу в домі, розвертається й виходить.
Дарина одразу ж закидає у пралку білизну, складену у великій солом’яній корзині. Вмикає й повертається завершити прибирання ванної кімнати з туалетом. Над нею знову власною присутністю нависає синьйора Вітторія. Українка внутрішньо зіщулюється – що тепер робить не так? Знову дістане прочуханку від господині? Стара подає їй гумові рукавички, показуючи пляму на кахлі, і мовчки виходить. Цього разу обійшлося легше.
Навіть
Дурепа! (
