песто обов’язково повинні входити сир, кедрові горішки і часник. Вона завважила, що синьйора Тревізо найбільше полюбляє спагеті зі свіжоприготовленим соусом із підсмажених в олії маленьких помідорів з базиліком. Спостерігаючи за нею, й собі його навчилася готувати. І просто, і смачно.
Трапився у Дарини й застільний конфлікт із вередливою італійкою. Нещодавно за вечерею вони їли приготовлене синьйором Тревізо ризото з білими грибами. Італійці цю страву називають risotto ai funghi porcini.[44] Під час приготування Дарина, як завжди, спостерігала за процесом, бо знала, що наступного разу готувати доведеться їй. Накрила на стіл. Посередині поставила чотолку[45] з натертим сиром пармеджано і встромленою у нього маленькою ложечкою для посипання. На той час вона вже знала, що окремі страви з макаронів і рису італійці посипають зверху тертим сиром пармеджано або грана падано.
Коли синьйора зранку вставала з тієї ноги, що треба, й протягом дня ніщо їй настрою не псувало, дозволяла Дарині вечеряти разом з ними. На обіди це не поширювалося: українка, як і належиться прислузі, обідала сама. Хоча їла вона те саме, що й синьйори, – «бруднити» каструлі й користатися електроплитою для приготування окремих страв для себе італійка їй не дозволяла.
Того вечора Дарину запросили до спільного столу. Синьйора Вітторія притрусила рис зверху двома ложками сиру, синьйор Алессандро – трьома. Дарина взяла спершу одну, а потім вирішила ще на кінчик ложки добрати. Не встигла донести решту сиру до тарілки, як синьйора Вітторія стукнула по столу розкритою долонею і гнівно скрикнула:
– Guarda! Guarda come lei mangia a casa mia. Mangia così tanto, come se fosse a casa sua![46]
Дарина з переляку просипала сир на стіл.
– Mamma, ma cosa dici?! Lei non mangia troppo,[47] – заступився за Дарину синьйор Алессандро.
Синьйора Тревізо постійно нагадувала Дарині про її місце у власному домі. Навіть коли кликала до спільного столу. Несвідомо в Дарині зародився й поселився постійний страх зробити щось не так і наразитися на неправедний гнів господині. Той різновид страху у ній то вилазив на поверхню, вишкіривши зуби, як голодний вовк, то тихо собі сидів у нірці, як щаслива мишка, що зуміла відхопити шматок сиру, не потрапивши в мишоловку.
У неділю Дарині надали цілоденний заслужений вихідний. Зранку вона ходить на літургію в храм, де збирається українська громада й богослужіння ведеться рідною мовою. Церква святого Стефана-мученика – не просто італійський храм, у стінах якого знайшла прихисток українська релігійна громада. Давність цього Дому Господнього зі смугастим мармуровим фасадом впадає у вічі одразу. Коли заходить всередину, усі страждання й тривоги бодай на недовгий час стишуються.
Генуезький храм святого Стефана-мученика береже у собі відгомін римського мистецтва. Галина розповіла Дарині, що цей Дім Божий особливий, бо зберігає мощі святого Стефана. І що його
Ризото з білими грибами (італ.).
Ciotola – салатниця, миска (
Подивися! Подивися, як вона їсть у моєму домі. Їсть скільки хоче, як у себе вдома! (
Мамо, що ти говориш?! Вона не їсть багато (італ.).
