за неї…
Вона роздала їм розмножену світлину трупа і спокійно чекала їхньої реакції. Ле Коз скривився. Джафар посміхнувся. Конант збентежено покрутив головою. Зак недовірливо поправив капелюха. Анаїс пояснила стратегію розслідування. Якщо знайти убивцю неможливо, треба спробувати з’ясувати особу жертви.
– З оцим? – запитав Джафар і помахав світлиною.
Вона переказала їм свою розмову із судмедекспертом. Смертельна ін’єкція. Винятково висока якість наркотику. Припущення, що потерпілий був волоцюга. Усе воно звужувало поле пошуку.
– Джафаре, ти будеш шукати поміж безпритульними. Знаєш, де вони товчуться?
– Та в багатьох місцях…
– Якщо судити із зачіски й віку, родом наш клієнт, найпевніше, з якогось нетрища. Волоцюга не за покликанням, а за життєвими обставинами. Молодик, який полюбляв неформальну музику і рейв.
– Тоді бульвар Віктора Гюґо, вулиця Сент-Катрін, майдан Генерала Саррая, майдан Ґамбетти, майдан Сен-Проже.
– Не забувай про вокзал. Із нього й розпочни.
Джафар кивнув.
– Як перевіриш ті місця, пройди по церквах, безплатних їдальнях і порожніх будинках. Показуй цю світлину всім прошакам, панкам, бурлакам – геть усім. Заглянь до нічліжок, лікарень і відділів соціальної допомоги. Одне слово, скрізь побувай, де надають допомогу бідноті.
Джафар розглядав скалічене обличчя на світлині й понуро чухав підборіддя. Хоч він і був поліцай, та в сорок років не мав своєї домівки. Після розлучення відмовився платити аліменти дружині й тепер ховався від судового виконавця. Ночував у дешевих готелях. Пиячив. Курив траву. Грав на перегонах і в покера. Казали навіть, що він не гидує брати грошенята у повії з вулиці Етабль. Добре товариство, що й казати. Зате міське дно Джафар знав як свої п’ять пальців.
– Ти, – обернулася Анаїс до Ле Коза, – візьмеш на себе дилерів.
– А де їх шукати?
– Запитай Зака. Якщо на ринку з’явився білий героїн, цього не могли не помітити.
– Хіба героїн не завжди білий?
Ле Коз був добре обізнаний із питаннями процедури слідства, та польового досвіду йому бракувало.
– Героїн ніколи не буває білого кольору. Він брунатний. Наркомани вживають так званий браун, порошок або у вигляді грудочок. Зазвичай у ньому міститься від десяти до тридцяти відсотків чистого героїну. Наш клієнт помер від дози, де містилося вісімдесят відсотків трутизни. Такий дурман на дорозі не валяється.
Ле Коз усе нотував, немов старанний школяр.
– Зателефонуй до жандармерії міжкрайової групи Бордо-Аквітанії. У них є відповідна база даних. З іменами й адресами.
– Хтозна, чи зустрінуть вони мене з розкритими обіймами.
– Війні поміж поліцаями край. Поясниш їм, у чому річ, і вони допоможуть тобі. Піди до в’язниці в Бордо.
