школи, наступного дня був у школі, казав Лілі погані слова, погрожував їй. У якийсь момент вона вигукнула дуже непристойну образу, він притиснув її до стіни і спробував схопити її за язик, кричачи, що вона хотіла вколоти його голкою. Ліла прийшла додому та розповіла про це своєму братові Ріно, та чим більше вона розповідала, тим більше він червонів, а його очі палали. У той же час Енцо, коли ввечері повертався додому без своєї банди, був перехоплений Стефано та отримав від нього кілька ляпасів, ударів кулаком і стусанів. Ріно вранці пішов шукати Стефано та почав бійку, побившись як слід більш-менш на рівних. Через декілька днів у двері Черулло постукала дружина дона Акілле, тітка Марія, та влаштувала Нунції сцену з криками й образами. Минуло небагато часу, коли в неділю після меси швець Фернандо Черулло, батько Ліли та Ріно, маленький чоловік, дуже худий, несміливо підійшов до дона Акілле та вибачився, нічого не сказавши про те, за що він вибачився. Я цього не бачила, або, принаймні, цього не пам’ятаю, але казали, що вибачення було виголошено голосно і так, щоб кожен міг почути, хоча дон Акілле вдав, начебто швець до нього й не говорив. Через деякий час я та Ліла поранили каменем щиколотку Енцо, а Енцо жбурнув камінь, що вдарив Лілу по голові. У той час як я голосно кричала від страху, а Ліла піднімалася на ноги і кров капала з-під її волосся, Енцо спустився з насипу, він також був скривавлений, а побачивши Лілу в такому стані, неочікувано для всіх – ми не могли повірити власним очам – заплакав. Минуло небагато часу, коли Ріно, улюблений брат Ліли, прийшов у школу та завдав ударів Енцо, який навіть не захищався. Ріно був більш кремезним і мав більшу мотивацію. Мало того: Енцо нічого не сказав про побиття ані банді, ані матері, ані батькові, ані братам, ані двоюрідним братам, які працювали в сільській місцевості та продавали фрукти й овочі з візка. З цього моменту завдяки йому закінчилися криваві помсти.
10
Через деякий час Ліла вийшла на прогулянку, гордо ступаючи, з перебинтованою головою. Потім вона зняла пов’язку і показала її всім, хто запитав у неї про чорну рану, почервонілу по краях, що виглядала спереду з-під волосся. Нарешті вона забула, що трапилося, і якщо хто-небудь придивлявся до білястого сліду, що залишився на шкірі, робила агресивний жест, що означало: чому придивляєтесь, робіть свої справи. Мені вона ніколи нічого не сказала, навіть слова подяки за каміння, що я, немов вітер, їй принесла, за те, що я витирала кров краєм фартуха. Але з цього моменту вона піддавала мене випробуванням на мужність, що взагалі не було більше пов’язане зі школою.
Ми бачилися надворі дедалі частіше. Там ми демонстрували наші ляльки, але не показуючи їх одна другій, що виглядало, начебто ми були поодинці. У якийсь момент ми почали зустрічатися заради іспиту, заздалегідь домовляючись про це. І ось настав той день, коли ми були біля підвального вікна та робили обмін, вона трохи потримала мою ляльку, я ж трохи потримала її ляльку, а Ліла раптом відпустила Тіну та дозволила їй впасти в отвір решітки.
Я
