не зробить з вас великого стратега. Щоб стати ним, ви маєте прораховувати кожен крок. У цьому і Ґейтсу, і Ґроуву, і Джобсу допомагали надзвичайно талановиті партнери й працівники. Як більшість керівників, вони сподівалися, що менеджери й інші співробітники компанії запропонують достатньо креативних ідей. Вони оцінювали поточну позицію, вивчали ймовірні дії та контрдії решти гравців, а потім з отриманих варіантів обирали той, завдяки якому окремі елементи пазла складалися в єдину картину. Вони не лише бачили майбутнє, але й генерували ідеї та пильно наглядали за їхнім впровадженням. Якщо обставини змінювалися, вони коригували свої прогнози й плани. Саме в цьому і полягає важка праця стратега – не лише визначити пункт призначення, а й прокласти туди курс; не просто зазирнути в майбутнє, але й прораховувати кроки до нього і вчасно внести потрібні зміни на шляху до бажаної цілі.
У цьому розділі ми спробуємо зробити цю складну задачу дещо простішою. Ми розбиваємо процес прогнозування й зворотного відліку на чотири ключові елементи. Удосконалюючи ці чотири настанови, будь-який менеджер може навчитися більш ефективно планувати майбутнє.
Правило 1: дивись уперед, відраховуй назад
1. Зазирай уперед, щоб розвинути бачення майбутнього; відраховуй кроки в зворотному напрямку, щоб встановити межі та пріоритети.
2. Зазирай уперед, щоб передбачити потреби споживачів; відраховуй кроки в зворотному напрямку, щоб узгодити їх зі своїми можливостями.
3. Зазирай уперед, щоб передбачити дії конкурентів; відраховуй кроки в зворотному напрямку, щоб побудувати бар’єри для конкурентів та заблокувати споживачів.
4. Зазирай уперед, щоб передбачити переломні моменти в розвитку галузі; відраховуй кроки в зворотному напрямку, щоб здійснити потрібні зміни та дотриматися обраного курсу.
Аналогії з теорією ігор і шахами
Мало хто з видатних стратегів вивчав теорію ігор, і, можливо, не всі з них грають у шахи, але вони сповідують головний принцип цих двох дисциплін: дивись уперед, відраховуй назад. Теорія ігор – математична галузь, яку часто використовують в економіці, – учить гравців бачити або прораховувати всю партію до кінця, визначати найоптимальніший варіант, а потім методом зворотного відліку знаходити рішення, що забезпечить потрібний результат. Щоб виграти партію, ви маєте добре розуміти не тільки власні прагнення, а й наміри своїх суперників, щоб передбачити їхні ходи. Це відносно легко зробити в стилізованих іграх, як, наприклад, у відомій «дилемі в’язня».
Проте в складних іграх або реальних життєвих ситуаціях вирахувати всі ймовірні варіанти та наслідки здається неможливим. Тому видатні теоретики гри, так само як і майстри стратегії, щоб перемогти, мають певною мірою покладатися на досвід та інтуїцію.
Гросмейстери так само зазирають уперед, щоб визначити бажані позиції на шахівниці, а потім повертаються
