Переконання: революційний метод впливу на людей. Роберт Б. Чалдині
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Переконання: революційний метод впливу на людей - Роберт Б. Чалдині страница 13
Насправді все відбулось із точністю до навпаки. Упродовж кількох тижнів напередодні 4 червня присвяти, паради, концерти й спеціальні церемонії з ушанування королеви збирали натовпи людей по всьому Сполученому Королівстві, і вона теж у відповідь ушановувала ці заходи своєю присутністю. Особливий інтерес викликали запрошення на маленькі вечірки, на яких іноді під час прийому гостей королева могла звернутися до вас особисто.
Звичайно, нагоду зустрітися з королевою Єлизаветою ІІ вважали б винятковою за будь-яких обставин, але можливість побачити її серед помпезності й розкоші золотого ювілею додавала ще більше важливості таким подіям, про які було багато повідомлень у ЗМІ. Одне з них здалося мені особливо цікавим. Молода жінка, проходячи повз господарів невеличкого святкування, опинилась у жахливій ситуації: у неї в сумочці задзвонив телефон якраз під час зустрічі з королевою. Мобільний наполегливо дзеленчав, а вона, розгубившись і заціпенівши від ніяковості, безпорадно дивилася в очі Її Величності, прикуті до її сумки. Нарешті Єлизавета нахилилася до неї і підказала: «Треба відповісти на дзвінок, люба. Можливо, це хтось важливий».
Що більше щось виділяється, то воно важливіше
Хоча люб’язність цієї поради частково пояснює любов до королеви її підданих, її зміст пояснює ще дещо: будь-яка річ, що привертає до себе пильну увагу, може змусити спостерігачів переоцінювати її значущість. Хто на іншому боці слухавки в цей унікальний момент міг бути важливішим за Її Величність, Главу Співдружності, під час відзначення п’ятдесятої річниці її правління? Мені ніхто не спадає на думку. Але невідомого додзвонювача визнали вартим того – і не будь-хто, а сама королева.
Критики могли б сказати, що Єлизавета анітрохи не переоцінила потенційної значущості додзвонювача; що її відповідь була продиктована схильністю до доброти, а не властивою людям здатністю переоцінювати важливість чогось у таких ситуаціях. Я не вважаю слушною думку цих критиків, бо хоч про королів і кажуть, що вони іншої породи, ніж ми, монархи не належать до іншого виду. Багато вчених довело базову схильність людей приділяти надмірну увагу речам, які виділяються на тлі інших у певний момент.
Одним із таких учених є Деніел Канеман, який із особистих і професійних причин є чудовим джерелом інформації про природу й мотиви людської поведінки. Він мав можливість вести спостереження