досвіду.
– Авжеж, – погодився я і нагадав собі, що моя мінімальна платня мені потрібна.
– О, ці амеразійці, у вічному полоні між світами, що не знають, де їхнє місце! Уявіть собі, якби ви не страждали від того збентеження, що, певно, відчуваєте постійно – безперестанного перетягування канату в душі та зовні, між Сходом і Заходом. «Захід є Захід, а Схід є Схід, і їм не зійтися вдвох», згідно з точним діагнозом, поставленим Кіплінгом.
То була одна з улюблених тем завідувача кафедри, й одна з наших зустрічей навіть завершилася тим, що він дав мені завдання – перевірити цю ідею Кіплінга. Я мав взяти аркуш паперу й згорнути його по вертикалі. Угорі я мав написати «Схід» зліва і «Захід» справа. Тоді мав виписати східні та західні властивості своєї вдачі.
– Уявіть, що ця вправа – ваше власне індексування, – сказав завідувач. – Мої студенти східного походження неодмінно погоджуються з тим, що вона вкрай корисна.
Попервах я подумав, що він жартує, адже це завдання я отримав першого квітня, коли, за кумедним західним звичаєм, брехня має бути всесвітня… але він дивився на мене дуже серйозно і я згадав, що почуття гумору в нього немає. Тож я пішов додому і, трохи поміркувавши, записав таке:
Коли наступного дня я показав завідувачеві виконану роботу, він вигукнув:
– Пречудово! Гарний початок. Ви хороший студент, як і всі східні студенти.
Я проти власної волі відчув гордість. Як і всі відмінники, я прагнув лише схвалення, нехай би й від дурнів.
– Але є один недолік, – повів він далі. – Бачите, скільки східних якостей діаметрально протилежні до західних? На жаль, на Заході чимало східних рис набули негативного змісту. Це призводить до серйозних проблем з ідентичністю в американців східного походження, принаймні в тих, хто народився чи виріс тут. Вони почуваються не до діла. Вони не так уже й відрізняються від вас, теж розколоті посередині. То що може цьому зарадити? Чи приречений уродженець Сходу довіку почуватися чужим на Заході? Бездомним, чужинцем, іноземцем, байдуже, скільки поколінь його предків жили на землі юдейсько-християнської культури, не маючи змоги позбутися конфуціанських залишків старовинного і шляхетного спадку? Саме тут ви, як амеразієць, даєте надію.
Я знав, що в нього добрі наміри, тому відчайдушно намагався зберігати серйозне обличчя.
– Я?
– Так, ви! Ви втілюєте симбіоз східного та західного, можливість того, що з них вийде одне. З вас так само не можна виділити східний фізичний складник, як і західний. Те ж саме з психічними компонентами. Однак якщо зараз ви почуваєтеся ні в сих, ні в тих, то в майбутньому ви будете посереднім! Погляньте на моє амеразійське дитя. Сто років тому на нього дивилися б, наче на чудовисько, в Китаї так само, як в Америці. Нині для китайців він досі аномалія, але тут ми досягли значного прогресу, не так швидко, як вам чи мені хотілося б, однак доволі швидко,
