дитина, яка визнає свої помилки». А потім, звісно, перепроси батька.
Якщо твоя стандартна реакція на якусь неприємність – «Брр, Її Королівська Потворність знову завдає удару», заміни її на «Чого я можу з цього навчитися?»
Найважливіша річ полягає в тому, щоби звільнитися від трагедії і переконання, що ти теперішній і є справжнім собою. Я не переживаю, якщо ти з легкістю можеш сказати собі: «У тебе нормальний ніс і твоє обличчя має чудовий вигляд, а не такий, ніби в нього в’їхали яхтою». Адже одного дня може так статися, що з’явиться якась відома та стильна модель, у якої ніс буде значно більшим за твій і яка впевнена, що вона прекрасна в будь-якому образі, і раптом ти зрозумієш, що ти теж гарний, а всі будуть у захваті від твого носа, попри те, що ще вчора ти думав, як його відпиляти.
Саме так безглуздо ми поводимося.
Не витрачай свого життя на чіпляння за якісь образливі рішення, які ти колись сам приймав. Замість того виріши замінити їх новими і значно кращими.
Постійне використання гумору, який принижує гідність, – тільки для лузерів. Я розумію, що такі жарти можуть бути неймовірно смішними, і я також інколи цим грішу. Деколи мені навіть хочеться переїхати машиною хлопця, який не вміє сміятися із себе. Однак це трохи не те, бо зараз я говорю про твоє неперервне самокартання і твердження, що ти, мовляв, безнадійний невдаха. Мучити себе глузуваннями набридає. Швидко. Особливо якщо це твоя фішка. Отож, якщо ти один із тих людей, які вдаються до самоглузування повсякчас, то ти не лише просиш людей думати, що ти лузер, а й благаєш самого себе так вважати. Це так само, як бити себе знову і знову ломом. А хіба ти наважився б зробити це зі своїм прекрасним «я»?
Слова, які ти кажеш собі щодня, мають значно більше сили, ніж ти думаєш. На перший погляд безневинні жарти із часом перетворюються на серйозні деструктивні переконання. Наші думки стають нашими словами, наші слова стають нашими переконаннями, наші переконання стають нашими діями, наші дії стають нашими звичками, а наші звички формують нашу реальність. Отож, якщо твій улюблений жарт – про те, що ти можеш запросити когось на побачення тільки під дулом пістолета, і ти проводиш суботу наодинці, можливо, тобі слід придумати якийсь інший дотеп?
І ще: постійне глузування із себе – це дешевий спосіб здаватися дотепним. Будь-хто це може робити. Отож, змусь себе вигадати інший сценарій. Стань упевненим – і ми, сноби гумору, подякуємо тобі.
Приймай компліменти із вдячністю. Не треба чинити опору, спростовуючи їх словами: «О, ця жалюгідна стара річ?» Спробуй натомість: «Дякую». Крапка.
Також дбай про своє тіло. Ми (якщо ти трохи схожий на мене) постійно метушимося, виконуючи безліч щоденних завдань своїми нещасними тілами, які відтак смикаються, немов старі шкарпетки на вітрі. Коли в нас обмаль часу, то ми зазвичай не звертаємо на нього уваги. «У мене сьогодні п’ять зустрічей, тому я піду на йогу завтра, а на ланч з’їм батончик». Причому під час нашого короткого й тимчасового перебування на цій землі тіла нам потрібні значно більше, ніж ми їм. Кажи
