цикл людини», третій том якого був присвячений українському традиційному колективному жіночому культурному досвіду в трудовій/господарській діяльності, обрядовості, матеріальній культурі, фольклорі, звичаєвій сфері, правовому статусі тощо. Значну увагу в збірнику приділено й питанням жіночої тілесності та краси[90].
Побіжно або опосередковано, у контексті власних наукових зацікавлень, теми антропології жіночого тіла у своїх дослідженнях торкалися етнологи І. Несен, Н. Гаврилюк, Я. Тарас, М. Чучко, А. Забловський та ін.
Зокрема, етнологиня І. Несен на основі багаторічних експедиційних досліджень видала монографію про весільний ритуал на Центральному Поліссі[91]. У книжці, поміж іншого, знаходимо згадки про релікти дошлюбного розпізнання непорочності нареченої (обряд «діжа») та привселюдної перевірки дівчини на цноту (обряд «комора»).
Відома дослідниця родильної обрядовості Н. Гаврилюк дослідила міфологічні формули, які застосовували українці традиційного суспільства для позначення «утворення» дітей[92].
Львівський етнолог Я. Тарас в одній зі статей про зоління білизни та пов’язаного з ним посуду (жлукта), не оминув народні погляди на «жіночу» кров та причини, що, як вірили у народі, викликають порушення менструального циклу. Однією з головних жінки-інформаторки називали спільне прання «місячних» сорочок у тих самих ночвах[93].
М. Чучко, науковець із Чернівців, у одному з розділів своєї монографії, присвяченої соціорелігійному життю православного населення північних волостей Молдавської землі та австрійської Буковини, розглядає ставлення Церкви і мирян до позашлюбних сексуальних зв’язків і незаконнонароджених дітей[94].
Певну інформацію щодо вірувань та уявлень українців про зачаття дитини, часові заборони, пов’язані зі статевим актом, знаходимо у дисертаційній роботі А. Забловського[95].
Етнологам у розробці окресленої тематики можуть стати в пригоді й праці зі споріднених проблем. Зокрема, темі дітозгубництва присвячене монографічне дослідження відомого харківського історика В. Маслійчука, який на основі матеріалів з Лівобережної та Слобідської України XVIII століття спробував довести, що «потреба приховати блуд та уникнути осуду дуже часто виявлялася більш важливою, ніж цінність новонародженого життя»[96].
Цікавим у контексті нашої проблематики може бути один із розділів іншої монографії вченого, присвячений девіантній поведінці жіноцтва у 80–90-х роках XVIII століття. Робота написана на основі матеріалів Харківського намісництва[97].
Окремо необхідно виділити й публікації історика Катерини Дисої, що стосуються історії дослідження сексуальності та деяких її девіантних форм[98].
Наразі етнологи й історики у дослідженнях
Несен І.І. Весільний ритуал Центрального Полісся: традиційна структура та реліктові форми (середина ХІХ – ХХ ст.). – К.,2004. – 280 с.
Гаврилюк Н. К. Міфологічні формули на тему «походження» дітей (досвід систематизації українських текстів та інослов’янські паралелі) // Мистецтво, фольклор та етнографія слов’янських народів. – К., 1993. – С. 176–195.
Тарас Я. Зоління білизни, деякі аспекти гігієни та пов’язані з нею уявлення // Полісся України: Матеріали історико-етнографічне дослідження. Овруччина. – 1995. – Вип. 2. – Л., 1999. – С. 182.
Чучко М. К. «И възят Бога на помощь»: соціально-релігійний чинник в житті православного населення північних волостей Молдавського воєводства та австрійської Буковини (епоха пізнього середньовіччя та нового часу). – Чернівці, 2008. – С. 171–180.
Забловський А. В. Соціалізація статево-вікових груп у традиційній культурі українців другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: Дис. … канд. іст. наук. – К., 2005. – С. 59–61.
Маслійчук В. Дітозгубництво на Лівобережній та Слобідській Україні у другій половині XVIII cт. – Х., 2008. – С. 63.
Маслійчук В. Девіантна поведінка жіноцтва у 80–90-х рр. XVIII cт. (за матеріалами повітових судів Харківського намісництва) // Провінція на перехресті культур: Дослідження з історії Слобідської України XVII–XIX ст. – Х., 2007. – С. 304–338.
Диса К. Історія сексуальності ранньомодерної доби: уявлення і дискусії на зламі ХХ і ХХІ століть // СОЦІУМ. Альманах соціальної історії. – К., 2010. – Вип. 9. – С. 392–401;Диса К. Прихована частина айсбергу: «гріх бестіальний» у Ковелі XVIII ст. в контексті історії сексуальності // Повсякдення ранньомодерної України. Історичні студії в 2-х томах. Т.1: Практики, казуси та девіації повсякдення / Від. ред. В. Горобець. – К., 2012. – С.245–252.
Горинь Г. Громадський побут сільського населення Українських Карпат (XIX – 30-ті роки XX ст.). – К., 1993. – 199 с.
