вашу репутацію. І знаю дещо про ваші методи. Ця справа для вас просто ідеальна. Проглянути минуле всіх цих людей, виявити їхні bona fides[34] – усе це забере багато часу і додасть купу незручностей. Але хіба не від вас я неодноразово чув, що для того, щоб розгадати загадку, треба просто відкинутися на спинку крісла й помислити? Отак і зробіть. Опитайте пасажирів потяга, огляньте тіло, перевірте докази, і тоді… Я у вас вірю! Я абсолютно переконаний, що ви не просто вихвалялися. Тож сядьте й подумайте, скористайтеся (як я часто від вас чув) маленькими сірими клітинами мозку… і ви дізнаєтеся.
Він нахилився вперед, замилувано дивлячись на свого друга.
– Ваша віра зачепила мене, мій друже, – емоційно сказав Пуаро. – Як ви зауважили, ця справа не може бути занадто складною. Я й сам учора ввечері… але не час говорити про це зараз. Мушу зізнатися, цей випадок заінтригував мене. Ще півгодини тому я замислювався, що попереду багато нудних годин, поки ми тут застрягли. А тепер… загадка сама потрапила в мої руки.
– То ви беретеся за це? – нетерпляче запитав мсьє Бук.
– C’est entendu[35]. Віддаєте справу в мої руки.
– Чудово! Ми всі до ваших послуг.
– Почнімо з того, що мені потрібен план вагона «Стамбул – Кале» з короткою інформацією про пасажирів, які займають кілька купе. Також я хотів би побачити їхні паспорти та квитки.
– Мішель вам їх принесе.
Провідник вийшов із купе.
– Які ще пасажири їдуть цим потягом? – запитав Пуаро.
– У цьому вагоні я та доктор Константін – єдині пасажири. У потягу з Бухареста їде старший джентльмен, кульгавий. Провідник добре його знає. Далі йдуть звичайні вагони, але справи це не стосується, тому що минулого вечора їх замкнули після того, як подали вечерю. Перед вагоном «Стамбул – Кале» є лише вагон-ресторан.
– Тоді схоже, – сказав повільно Пуаро, – що ми маємо шукати нашого вбивцю у вагоні «Стамбул-Кале». – Він повернувся до лікаря. – Гадаю, ви на це натякали?
Грек кивнув.
– О пів на першу ми в’їхали в замети. Відтоді ніхто не міг вийти з потяга.
Мсьє Бук промовив урочисто:
– Убивця серед нас… у цьому потягу…
Розділ шостий
Жінка?
– Перш за все, – сказав Пуаро, – варто перекинутися кількома словами з молодим Макквіном. Можливо, він надасть нам цінну інформацію.
– Звичайно, – погодився мсьє Бук.
Він звернувся до chef de train:
– Будь ласка, приведіть сюди Макквіна. – Chef de train вийшов із купе.
Провідник повернувся з купкою паспортів і квитків, які подав мсьє Буку.
– Дякую, Мішелю. Гадаю, буде краще, якщо ви повернетеся на свій пост. Ваші свідчення ми запишемо пізніше.
– Добре, мсьє.
Повернувшись, Мішель вийшов із купе.
– Коли ми поговоримо з молодим Макквіном, – сказав Пуаро, – можливо, мсьє le docteur пройде зі мною до
Чесність, надійність (
Домовлено (
