рішення мають сенс, – розповідає Бред про Роба. – Він дуже багато над ними розмірковує. А оскільки він багато розмірковує, то може пояснити свої рішення іншим».
Після того як Бред умовив Роба повернутися до RBC, у банку з’явилася саме та людина, яка мала шанс розібратися, що відбувається на фондовому ринку США. А ще, на думку Бреда, саме Роб зможе ідеально розтовкмачити іншим своє відкриття. «Бреду просто потрібен перекладач із комп’ютерної мови на людську, – говорив Парк. – Щойно в нього з’явиться перекладач, він усе зрозуміє».
Бред не надто здивувався, коли RBC, зрештою, покинули шукати людину, яка впоралася б із безладом у відділі електронного трейдингу, і попросили його взятися до справи та спробувати її владнати. Усі були вражені, коли він погодився, оскільки а) він обіймав безпечну й зручну 2-мільйонну посаду, на якій керував справжніми, живими трейдерами, і б) RBC не змогли б привнести нічого нового в електронний трейдинг. На ринку панував безлад. Робочі столи великих інвесторів вміщали тільки алгоритми, що їх продавали брокери, і Goldman Sachs, Morgan Stanley та Credit Suisse уже давно окупували й колонізували цей простір. Усе, що лишилося в RBC після купівлі Carlin, – «золотий гусак». Тож перше питання Бреда до «гусака» було наступним: яким чином ми зароблятимемо гроші? І він отримав відповідь: ми відкриємо перший в RBC темний пул. Як з’ясувалося, «золоті гусаки» уже давно склали собі цей план і розробляли для темного пулу програмне забезпечення.
Темні пули були черговим шахрайським породженням нових ринкових відносин. Приватні фондові біржі, якими керували великі брокери, не мусили звітувати перед громадськістю про свої внутрішні справи. Вони доповідали про кожну проведену операцію, але робили це із запізненням, щоб неможливо було точно визначити, що саме відбувалося на ринку на момент цієї операції. Їхні внутрішні правила також були таємницею, і тільки брокер, який порядкував темним пулом, знав, чиї накази на купівлю й продаж туди проходять. Провідні банки Уолл-стрит підкупили своїх інвесторів чудовою ідеєю: «Прозорість – це ворог». Якщо, скажімо, Fidelity захотіли б продати мільйон акцій Microsoft Corp., то (за алгоритмом) їм радше варто було провести операцію через темний пул, наприклад, Credit Suisse, аніж подаватися на публічні, відкриті біржі. На відкритому фондовому ринку легко помітити великого продавця, тому ринкова ціна Microsoft мала б упасти. А про операції, які відбуваються в темному пулі, ніхто, крім брокера-керівника, не знає.
Потім Бред з’ясував, що ціна, яку доведеться заплатити за створення й утримання темного пулу, становить $ 4 млн на рік. Тож друге питання до «золотих гусаків» звучало так: як нам заробляти більше $ 4 млн на нашому темному пулі? «Гусаки» пояснили, що вони зекономлять купу грошей на внесках, які доводилося б платити на публічних біржах, – самі зводитимуть покупців і продавців, які одночасно звертатимуться до RBC. Якщо до банку прийде інвестор, який хоче купити мільйон акцій Microsoft, і другий, який хоче продати мільйон акцій Microsoft, то їх просто зведуть у темному пулі, щоб
