послідовності. Наприклад, ви і я подаємо однакове замовлення на купівлю тисячі акцій IBM по $ 30 за штуку, але ви якимось чином отримали право скасувати своє замовлення, якщо мій наказ буде виконаний. «Потроху ми починали розуміти, що люди скасовують накази, – каже Парк. – Що накази є фантомними». Скажімо, на всіх ринках заразом було представлено 10 тисяч акцій Apple за ціною $ 400 за штуку. Зазвичай усі ті 10 тисяч акцій Apple продавала не одна людина, й обсяг пропозиції складався з купки дрібних наказів, об’єднаних в єдине ціле. Команда Бреда почала підозрювати, що накази розташовувалися в такому порядку, що деякі люди в кінці черги могли з неї вийти, коли трейдери на її початку розпродували свої акції. «Ми хотіли зателефонувати на біржі й розпитати, чи саме так усе й відбувається, – розповідає Парк. – Але ми навіть не могли дібрати слова для цього». Наступна проблема полягала в тому, що торгові звіти не вирізняли окремі біржі – якщо ви намагалися купити 10 тисяч акцій Apple, які, здавалося, були виставлені на продаж, і вам удавалося придбати тільки дві, то не було жодної інформації щодо того, з яких бірж зникли решта вісім тисяч акцій.
Аллен написав нову програму, яка дала Бреду змогу надсилати накази на одну-єдину біржу. Бред був цілком певен, що в такий спосіб доведе, що деякі, а може, й усі біржі дають можливість створювати фантомні накази. Проте коли він відправив наказ на ту єдину біржу, то зміг придбати все, що було виставлено на продаж. Ринок, що відображався на його моніторах, знову відповідав дійсності. «Я тоді подумав: “Дідько! Прощавай, моя теорія”, – каже Бред. – А то ж була наша єдина гіпотеза».
Суцільне безглуздя – чому ринок на моніторах збігався з реальним, якщо посилати накази лише на одну біржу, але ставав ілюзорним, коли накази відправлялися на всі біржі заразом? За браком нової теорії команда Бреда почала відправляти накази до різних комбінацій бірж. Спочатку до Нью-Йоркської фондової та Nasdaq. Потім до NYSE, Nasdaq та BATS. Потім NYSE, Nasdaq BX, Nasdaq та BATS. І так далі. Результат виявився ще більш загадковим. Коли зростала кількість бірж, відсоток виконаних наказів падав – що довшим ставав список місць, де ви бажали придбати акції, то менше акцій вдавалося купити. «Був один виняток, – каже Бред. – Скільки б наказів ми не відправляли на різні біржі, тільки BATS завжди давала нам сто відсотків того, що ми просили». Роб Парк вивчив ситуацію і проголосив вердикт: «Не маю жодного уявлення, чому так відбувається. Мабуть, BATS – просто класна біржа!»
Одного ранку, коли Роб був у душі, його навідала ще одна теорія. Він уявив собі діаграму зі стовпчиками, що її створив Аллен. На ній відображався час, за який накази доходять від робочого місця Бреда у Всесвітньому фінансовому центрі до різних бірж. (На загальне полегшення, вони покинули старі офіси Carlin і переїхали назад, до фінансового центру міста.) «Я просто уявив ту діаграму, – розповідає Роб, – і тут мені спало на думку, що стовпчики були різної висоти. А що, якби вони були однаковими? У мені миттю прокинувся інтерес. Приїхавши на роботу, я одразу пішов до кабінету
