мене від забуття; чисте повітря зовні, вихор вітерцю.
– Цікаво, – каже Джейн.
– Я б сказала, «курям на сміх».
– Але ж працює? – запитує вона.
Я знизую плечами.
– Та ніби.
– Бачиш, – погладжуючи ручку парасолі, ніби собачу голову, говорить Джейн. – Отож-бо й воно.
– Слухай, а коли в тебе день народження?
– Хочеш мені щось купити?
– Та запросто.
– Досить скоро, між іншим, – відповідаю я.
– Мій також.
– Одинадцятого листопада.
Вона витріщається на мене.
– Це ж мій день народження.
– Жартуєш.
– Зовсім ні. Одинадцятого одинадцятого.
Я підіймаю келих.
– За одинадцяте одинадцятого місяця.
Ми п’ємо.
– Маєш папір та ручку?
Витягую із шухляди й те, й інше, кладу перед нею.
– Тепер просто посидь, – каже Джейн. – Покрасуйся.
Я пускаю їй бісиків. Вона швидкими, різкими рухами розсікає ручкою папір.
Я бачу, як на ньому набуває форми моє обличчя: глибокі очі, м’які вилиці, довга щелепа.
– Обов’язково підкресли, як у мене нижня щелепа виступає, – наполягаю я, але Джейн цитькає на мене.
Ескіз зайняв три хвилини й два ковтки вина.
– Вуаля, – каже вона та повертає листок до мене.
Я уважно розглядаю. Схожість вражаюча.
– Оце я називаю майстерністю.
– Правда?
– А ще щось можеш?
– Маєш на увазі портрети інших людей, крім тебе? Хочеш – вір, а хочеш – ні, можу.
– Ні, маю на увазі тварин, чи, ну, знаєш, натюрморти. Чи сюжети.
– Не знаю. Здебільшого мене цікавлять люди. Як і тебе. – У кутку вона недбало виводить розмашистий підпис. – Та-дам. Оригінал Джейн Расселл.
Я ховаю портрет до шухляди, де тримаю гарні скатертини для столу. В іншому випадку я б його десь забруднила.
– Тільки подивіться на них. – Пігулки розкидані, ніби самоцвіти, на столі. – Що робить оця?
– Яка?
– Рожева. Октагональна.[136] Ні, шестигональна.
– Гексагональна.
– Як скажеш.
– Це індерал. Бета-блокатор.
Джейн звужує очі.
– Це ж на випадок серцевого нападу.
– А також панічних нападів. Уповільнює серцебиття.
– А оце що? Маленька, біла, овальна.
– Арипіпразол.[137] Нетиповий антипсихотик.
– Звучить як щось серйозне.
– І не лише звучить, у певних випадках. Для мене це тільки додатковий засіб. Допомагає не губити клепки. Робить мене жирною.
Вона киває.
– А
Октагон, гексагон – грецькі назви восьмикутника та шестикутника відповідно.
Відносно новий препарат групи нетипових антипсихотиків (нейролептиків), які набагато легше переносяться, ніж традиційні нейролептики.
