вже прийняла сьогодні свої пігулки?
– Так. – Насправді, не прийняла. Зроблю це після того, як вона піде.
Через деякий час у трубах починає булькотіти вода. Біна повертається у бік сходів.
– Це туалет?
– Так.
– Тут є ще хтось?
Я хитаю головою, ковтаю.
– Здається, в Девіда живе якась його подруга.
– Ну й трахаль.
– Він не янгол.
– Ти знаєш, хто вона?
– Без поняття. Ревнуєш?
– Зовсім ні.
– Ти б не відмовилася зайнятися круговими танцями з Девідом?
Вона шпурляє в мене шматочком бекону, а потім переводить тему на інше.
– У мене передбачається конфлікт наступної середи. Той же, що й минулого разу.
– Твоя сестра.
– Так. Знову повертається. Тобі підійде перенести наш сеанс на четвер?
– Цілком і повністю.
– Ура. – Вона жує, крутить свою склянку з водою. – Ти виглядаєш стомленою, Анно. Ти відпочиваєш?
Я спочатку киваю головою, потім хитаю.
– Ні. Я… тобто так, але останнім часом у мене купа всього в голові. І для мене це трохи важко, знаєш. Усе… це. – Рукою я змахую в бік кімнати.
– Я розумію, як це. Розумію, що це.
– І ще мені важко із вправами.
– У тебе все чудово виходить. Правду кажу.
– І ще мені важко з терапією. Важко стояти по інший бік.
– Я собі уявляю.
Я вдихаю. Не хочу втратити контроль.
І останнє:
– І ще я сумую за Лівві та Едом.
Біна відкладає виделку.
– Звісно, сумуєш, – каже вона й дарує таку теплу усмішку, що мені хочеться плакати.
24
БабуняЛіззі: Вітаю, докторко Анно!
Це повідомлення з’являється із цвірінькаючим звуком на моєму дисплеї. Я відставляю келих, призупиняю партію в шахи. Виграю 3:0, відколи Біна пішла. Червоний день календаря.
доктор_тут: Привіт, Ліззі! Як почуваєтесь?
БабуняЛіззі: Дуже дякую, вже краще.
доктор_тут: Приємно чути.
БабуняЛіззі: Я передала одяг Річарда церкві.
доктор_тут: Впевнена, вони вам вдячні.
БабуняЛіззі: Так, і цього хотів би й сам Річард.
БабуняЛіззі: І ще мої третьокласники приготували для мене велику листівку «Видужуйте». Вона просто гігантська. Вкрита блискітками й ватними кульками.
доктор_тут: Це дуже мило.
БабуняЛіззі: Якщо чесно, я б поставила за це трійку з плюсом, але цінується сама ідея, а не реалізація.
Я сміюся. Набираю ЛОЛ,[156] але потім стираю.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
LOL (
