Драмґо пов’язана з бандою «кріпів-38» через Діжона, – сказав Бріґем. – Наш хлопець каже, що в неї охорона з «кріпів», а вони торгують на узбережжі. Мабуть, за великим рахунком, це захист від «спліффів». Не знаю, як поведуться «кріпи», коли нас побачать. Вони не люблять помирати без крайньої потреби.
– Треба вам сказати, що Евелда ВІЛ-інфікована, – продовжила Старлінг. – Діжон передав на голці. Вона дізналася про це у в’язниці й зірвалася. Зарізала того дня Маршу Валентайн і побилася з тюремниками. Якщо в неї немає зброї, то вона буде битись і, майте на увазі, відбиватиметься будь-якими біологічними рідинами. Буде плюватись, кусатись, а також може мочитись і випорожнюватись, коли спробуєте її приборкати, тож рукавички й маски – стандартна процедура. Як саджатимете її в патрульну машину і кластимете руки їй на голову, то стережіться голок у волоссі й зафіксуйте їй ноги.
У Бьорка та Гара повитягувались обличчя. Офіцер Болтон також посмутнів. Він кивнув кошлатим підборіддям на особисту зброю Старлінг, бувалий 45-й «кольт» урядової моделі з руків’ям, обмотаним піскованою шкіркою, що вмостився в кобурі «які»[7] на її правому стегні.
– У вас ця штука постійно зведена до бою? – вирішив дізнатися він.
– Заряджена й готова, будь-якої миті, будь-якого дня, – відповіла Старлінг.
– Небезпечно, – сказав Болтон.
– Приходьте на стрільбище, офіцере, і я вам усе поясню.
Бріґем утрутився:
– Болтоне, я тренував Старлінг, коли вона три роки поспіль тримала титул чемпіона на міжвідомчих змаганнях із бойових пістолетів. Не хвилюйтеся за її зброю. Оті хлопці з команди порятунку заручників, «Ковбої Велкро», – як вони прозвали тебе після того, як ти надерла їм дупи, Старлінг? Енні Оуклі?[8]
– Ядуча Оуклі, – відповіла вона й повернулася до вікна.
Старлінг почувалася уразливою й самотньою в цьому смердючому, мов цап, фургончику для стеження, набитому чоловіками. «Chaps», «Brut», «Old Spice», піт і шкіра. Почав закрадатися страх, він смакував, мов пенні під язиком. Уявний образ: її батько, який пахнув тютюном, а ще дужче – милом, чистить апельсин своїм кишеньковим ножем, у якого відламано вістря леза, ділиться з нею апельсином на кухні. Габаритні вогні батькового пікапа зникають удалині, коли він вирушає на нічне патрулювання, під час якого його вбили. Його речі в шафі. Сорочка для сільської кадрилі. У її шафі – кілька гарних речей, які вона так нікуди й не вдягла. Сумні вечірні сукні на плічках, мов забуті іграшки на горищі.
– Ще хвилин десять, – кинув у салон водій. Бріґем визирнув у лобове вікно й поглянув на годинник.
– Ось план, – сказав він.
У Бріґема була груба схема, похапцем накреслена «меджик-маркером», і розпливчастий архітектурний план, що йому надіслали факсом з Архітектурного департаменту.
– Будівля рибного ринку стоїть серед низки магазинів
Кобура у вигляді петлі.
Annie Oakley (1860–1926) – американська жінка-стрілець, брала участь у виставах Баффало Білла.
