Проект «Україна». Галичина та Волинь у складі міжвоєнної Польщі. Литагент «Фолио»

Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Проект «Україна». Галичина та Волинь у складі міжвоєнної Польщі - Литагент «Фолио» страница 44

Проект «Україна». Галичина та Волинь у складі міжвоєнної Польщі - Литагент «Фолио» Проект «Україна»

Скачать книгу

ускладнював відомий антиукраїнськими акціями Корпус охорони прикордоння (КОП). Восени 1937 р. копівці розпочали кампанію насильницького перехрещування православних у католиків, т. зв. конверсійний рух. Це чинилося брутальними репресивними методами. Зокрема, українців потрясли ганебні події в с. Гриньки Кременецького повіту. Підступним шляхом копівці примусили майже всіх жителів села перейти в римо-католицьку віру. Справа набрала великого розголосу. Посол від Волині до Сейму Степан Скрипник подав у цій справі депутатський запит. Проти втручання військових у релігійні справи протестувало багато волинян. Відома громадська діячка, письменниця, публіцист Марія Домбровська у щоденнику занотувала: «Бідна Волинь. Залишаться в ній лише Гриньки… і військо у ролі польських хрестоносців, які навертають православних у католицизм. Морально – відраза, політично – клінічне божевілля, гріх, за які дорого заплатить Польща»…[369]

      Потрібно зауважити, що першим кроком військових у справі полонізації «східних кресів» стало відправлення Служби Божої і виголошення проповідей польською мовою 11 листопада 1935 р. у 10 найбільших гарнізонах, розміщених на сході Польщі.

      Наступним заходом, який свідчив про заангажування військових діячів до національної проблеми, став виступ 2 липня 1936 р. міністра військових справ на зустрічі із командувачами округів та корпусів. Генерал Т. Каспшицький тоді сказав: «Шануючи всі віросповідування, держава, однак, повинна підпорядкувати їх польській рації стану, потребам й інтересам нашої держави… Необхідно піддати віруючих окремих визнань асиміляційним впливам польської культури в продержавному дусі, а там, де це можливе, особливо в середовищі слов’янських меншин, процес полонізації у сфері релігійно-церковного життя оточити виразною та рішучою опікою».[370] По суті, ця промова стала для командувачів округів директивою щодо проведення політики дискримінації української меншини у війську.

      Черговим прикладом відкритого наступу військових на права українців була промова того самого генерала на відкритгі звітного з’їзду Комісії наукових досліджень Східних Земель. Міністр військових справ тоді звернув увагу на необхідність польської експансії на Схід.[371]

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

      Примечания

      1

      Говард М. Війна в європейській історії. – К., 2000. – С. 129–130.

      2

      Бахтурина

Скачать книгу


<p>369</p>

browska M. Dzienniki. – Warszawa, 1988. – T. 2. – S. 257–258.

<p>370</p>

Stawecki P. Następcy Komendanta. Wojsko a polityka wewnętrzna Drugiej Rzeczypospolitej w latach 1935–1939. – Warszawa, 1969. – S. 172.

<p>371</p>

Polska Zbrojna. – 1936. – 22 września.