потоків та місця їх призначення, принципи та методи керування інформаційними потоками, складені структурні схеми потоків. Фіксуються види носіїв інформації та порядок їх використання під час функціонування ІТС.
Для кожного структурного елемента схеми інформаційних потоків фіксуються склад інформаційних об’єктів, режим доступу до них, можливий вплив на нього (елементу) елементів середовища користувачів, фізичного середовища з точки зору збереження властивостей інформації.
За результатами обстеження інформаційного середовища складається «Перелік інформації, що підлягає автоматизованому обробленню в ІТС і потребує захисту», який оформлюється як окремий документ, затверджений керівником організації-власника (розпорядника) відповідної інформації, або як розділ у інших документах (Політика безпеки, План захисту, Технічне завдання на створення КСЗІ тощо).
У переліку має бути наведено перелік інформаційних ресурсів (видів інформації), що підлягають обробленню в ІТС, класифікований за такими ознаками:
– назва відповідного інформаційного ресурсу, який визначається цільовим призначенням відповідної інформації;
– характеристики інформації відповідно до встановленого законодавством правового режиму та режиму доступу (ІДТ, КІВД, КІ, ВІВД, ВІ);
– вищий ступінь обмеження доступу (для ІДТ) до інформації (ступінь секретності) відповідно до вимог Зводу відомостей, що становлять державну таємницю;
– критичні властивості інформації з погляду забезпечення її захищеності, визначені з урахуванням вимог Правил 373 і вимог власника (розпорядника) інформації;
– вимоги (за наявності) щодо обмеження доступу до інформації користувачів ІТС різних категорій, визначені з урахуванням, наприклад, вимог «Положення про забезпечення режиму секретності під час обробки інформації, що становить державну таємницю, в АС» або «Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію».
Окрім зазначених вище, можуть бути використані додаткові класифікаційні ознаки, корисні з погляду подальшого формулювання політики безпеки інформації, оброблюваної в ІТС, наприклад, вид подання відповідних інформаційних ресурсів тощо.
При обстеженні користувацького середовища здійснюється аналіз:
– функціонального та кількісного складу користувачів, їхніх функціональних обов’язків та рівня кваліфікації;
– повноважень користувачів щодо допуску до відомостей, які обробляються в ІТС, доступу до ІТС та її окремих компонентів;
– повноважень користувачів щодо управління КСЗІ;
– рівня можливостей різних категорій користувачів, що надаються (можуть бути доступними) їм засобами ІТС.
За результатами
