style="font-size:15px;"> – порушення функцій печінки (у разі передозування – навіть із летальним наслідком).
Ось так, прийняв 1500 мг за один курс, і, звичайно, гепатопротектори знадобляться… можливо, якщо пощастить…
Розділ 4
Диво-ліки та суперметодики
Спробуй заячий послід.
Лютий він, то ж жуй як слід.
Він цілющіший від меду,
Хоч на смак зовсім не мед.
Кращий засіб від лупи – гільйотина. Радикально й без рецидивів. Яке моє особисте ставлення до «диво-травичок», «фіто-прокладок» та інших ліків від усіх хвороб, які закуповуються за середньооптовою ціною на 145-му (або 154-му) складі за Троєщинським ринком? Я до них ставлюся погано й висловлююся про них нецензурно. Якби це розцінювалося на рівні стьобу, то ми б разом посміялися з безграмотності й відвертого невігластва продавців і рекламників подібної продукції. Але доводиться не сміятися, а лити сльози над наслідками такого лікування, над занедбаними запальними і навіть онкологічними процесами, над поламаними долями.
Відразу, за традицією, обмовлюся: далі по тексту я не ратуватиму за ОФІЦІЙНУ медицину й фармацію – там теж, повірте мені, знадобиться Геракл для розчищення цих авгієвих стаєнь. Я спробую показати вам принцип аналізу всього того, що щодня проситься до вас в організм у вигляді лікування або профілактики. Є кілька простих правил, дотримуючись яких ви зможете оцінити почуття гумору розробників деяких методик.
А почалося все з жахливого у своїй простоті обману – з діагностики Фолля.
Не знаю, чи доводилося вам стикатися з цією методикою. Я ж стикалася (зіштовхувалася, боролася) з її результатами. Наприклад, у кабінет заходить жінка, руки в неї тремтять, вона підозріло поглядає в дальній кут і при цьому дуже прислухається до ритму роботи внутрішніх органів. «Сідайте, – кажу, – що вас турбує?» Жінка, сівши на краєчок стільця, нахиляється ближче до мене й каже: «Лікарю, ви моя остання надія. У мене всюди глисти. Навіть у голові. Ось я до вас прийшла, щоб ви в мене в піхві їх пошукали». І під акомпанемент мого внутрішнього крику вона дістає кольоровий і радісний такий висновок «інформдіагностики», де серед інших п’ятнадцяти діагнозів (три з яких – взаємовиключні) вказані латинські назви різноманітних круглих і стрічкових паразитів.
Коли подібна історія в різних інтерпретаціях повторилася восьмий раз, я вирішила шукати корінь зла. Спершу в Інтернеті. Потім мене занесло в кабінет із красивим монітором і диво-датчиком, який уміє дистанційно знаходити те, що не всі лабораторії навіть у Гарварді можуть. Звичайно, у мене виникли питання. Який показник організму (в міліметрах, довжині хвиль, грамах, унціях, кілоджоулях) вимірює прилад? Де шкала, яка показує, що саме така кількість вимірюваного параметра свідчить про наявність хвороби (наприклад, злісної хламідії) в організмі стражденного? Але мені ніхто не відповів, одиниць виміру не назвав, шкалу не надав і не розповів, яким шляхом були встановлені цифри інфікування.
Що дозволило мені,
Переклад Татусі Бо. (
