морських створінь. Просто сумний, але не надто страшний хлопець із роботи. Страшенно соромно – звичайний п’яний секс, та й усе. Я більше ніколи не питиму. Як таке взагалі могло статися?»
А на чотирнадцятому поверсі колонка для айпада гучно програє Somewhere Only We Know групи Keane[29]. Я компоную дані GSM-трекінга з його телефону та деякі уривки, що вдається піймати з камери напівзакритого ноутбука, та приходжу до висновку, що Ральф танцює.
Нікому не кажіть, але я люблю цих двох!
(Машини не мають нікого любити – і не запитуйте мене, чому так сталося).
Частина друга
Ешлін
У Тома зовнішність (і навіть душа) поета, але він проміняв свій дар на те, щоб продавати печиво й засоби для чистки туалету. Сам він каже, що досяг чималого успіху, але глибокого задоволення життям не має.
Сьогодні ввечері ми бачимо його на дивані – він розповідає Віктору про свій день. Останнім часом він часто це робить, ось і сьогодні теж. На грудях у нього склянка бурбона, а погляд блукає десь на околицях Юпітера. Том вважає це терапевтичним засобом, особливо коли він уже кілька годин ні з ким не говорив (наприклад, як сьогодні).
– На пробіжці знову бачив того старого китайця. У парку красиво було – останні промені сонця просвічували крізь листя, а він у своєму садку займався тайцзи[30] й витяг руку вгору, наче ловив таксі.
Віктор уже не раз чув про цього джентльмена. Він влаштовується зручніше та готується слухати далі.
– І уяви собі, я біжу далі доріжкою навколо його будинку, – а він, мабуть, повільно повертається так, щоб залишатися точно під тим самим кутом до мене! І мені здається, що він ніби у 2D! Як одна з тих картин, що з будь-якого місця в кімнаті дивиться тобі просто у вічі.
Том на мить замовкає й обережно піднімає важку кришталеву склянку. Потім знову ставить її на місце. Віктор, як і будь-який хороший терапевт, не порушує тишу. Хоча абсолютно тихо тут не буває: час від часу перегавкуються собаки, чутно звуки машин із боку шосе, ледь помітно шумить струмочок у лісі за будинком.
– Він зі мною грається. А може, ми граємо одне з одним. А може, його навіть і не існує! Може, якщо я запитаю, то виявиться, що колись давно в тому будинку вбили старого китайця. Чи малого китайця – хлопчика. А старий – це його брат-близнюк. Або це взагалі картонне зображення старого китайця.
Том добряче прихиляється до склянки з «Мейкерс Марк».
– А що б з цього зробив Стівен Кінг?
Том – письменник. Тобто він пише. Зараз він саме в пошуках сюжету для свого дебютного роману – щоправда, слід ще визначитися із жанром. І нехай розповідь про картонну фігуру китайця, що обертається, і не найбільш захоплива історія у світі, але принаймні він не скиглить про своє жахливе подружнє життя.
Яке вже завершилося, звісно ж.
Кілька місяців він міг говорити з Віктором лише про свій шлюб. Знову й знову розповідав, як Гаррієт почала віддалятися від нього, немов озеро, що почало висихати.
Романтична мелодійна пісня британської рок-групи.
Китайська оздоровча гімнастика.
