Спершу найважливіше! Жити, любити, вчитися, залишити слід. Стівен Р. Кові
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Спершу найважливіше! Жити, любити, вчитися, залишити слід - Стівен Р. Кові страница 19
У природній системі, як, наприклад, на фермі, практика «догнати в останній день» не спрацьовує. У цьому фундаментальна відмінність між соціальною та природною системою. Соціальна система спирається на цінності; природна – на принципи. У короткій перспективі в соціальній системі практика «догнати в останній день» може спрацювати. Технологія «швидких рішень» може дати бажані результати.
Але в довгостроковій перспективі «закон ферми» актуальний для будь-якої сфери нашого життя. Як багато людей шкодують, що під час навчання затовкували матеріал в останню ніч перед іспитом! Вони отримали дипломи, але не здобули освіти. Ми раптом усвідомлюємо, що здобути успіх у соціальній системі навчального закладу – це зовсім не те саме, що успішно розвивати свій мозок: уміння мислити аналітично, творчо, на високих рівнях абстракції, уміння спілкуватися усно й письмово, переступати через кордони, підніматися понад усталені практики й розв’язувати проблеми по-новому краще.
А що ж із характером? Чи зможете ви за один день раптом стати цілісною, сміливою, спочутливою людиною? А здоров’я? Чи зможете ви перекреслити роки поїдання чипсів, шоколадних тортів і сидіння на дивані, за одну ніч підготувавшись у спортзалі до марафону?
Як щодо шлюбу? Підкоряти його законові ферми чи законові школи? Це залежить від того, скільки ви плануєте, щоб він протривав. Нерідко трапляється таке, що, вступаючи в шлюб, люди не бажають змінювати способу свого життя. Вони перетворюються на одружених нежонатих. Не вважають за потрібне пророщувати зерна спільних поглядів, віддачі, турботи, ніжності, поваги, і ще дивуються, чому на їхньому полі буяють бур’яни. Соціальна система швидких рішень і техніки персональної етики не допомагають розв’язати проблеми. Бо ці «рішення» не здатні замінити своєчасного сіяння, догляду й поливання.
Стосунки з дітьми? Так, ми більші за них, розумніші, у нас є авторитет. Ми можемо говорити зверхньо, погрожувати, нав’язувати власну волю. Можемо спробувати перекласти відповідальність за виховання на школу, церкву, дитячий садок. Але, роками застосовуючи ці схеми, чи станемо ми відповідальними, дбайливими й мудрими батьками, що здатні ухвалювати ефективні рішення й жити щасливо? Чи зможемо розвинути гарні й довірливі стосунки з тими, хто потенційно може перетворитися на наших найближчих друзів?
На коротких дистанціях, певно, ми можемо успішно застосувати «швидкі рішення». Справити враження, залучити весь наш шарм. Опанувати техніки маніпулювання: за що смикнути, на що натиснути, щоб дістати відповідну реакцію. Але на довгих дистанціях нашим життям керує «закон ферми». Урожай не підробиш. Доктор Сідні Бремер у книжці «Дух Аполлона» слушно зауважив:
«Природа рівномірно збалансована. Ми не здатні порушити її рівноваги, бо знаємо, що природний закон причини й наслідку – непогрішний і невблаганний.