Що ви готові пообіцяти собі тепер?»
Обережно й потрішки цей чоловік почав давати собі обіцянки й виконувати їх. Про його план не знав ніхто, крім його найближчого друга й мене, адже я його підбадьорював. Але ми почали помічати неймовірні зміни. Раніше його емоції скидалися на американські гірки. Рішення ухвалювалися під впливом обставин і настрою. Цей чоловік міг пообіцяти щось чудове, але, коли обставини й настрій були несприятливі, у нього опускалися руки, й обіцянки не виконувалися. А всередині ламалося ще щось – його чесність.
Та коли чоловік почав давати й виконувати невеликі обіцянки, його емоційний стан стабілізувався. Виявилося, що обіцяти самому собі й виконувати означає збільшувати власну здатність обіцяти вже іншим – і виконувати теж. Виявилося, що нечесність дуже заважала цьому чоловікові будувати стосунки з іншими. А з цих приватних перемог народилися перемоги публічні.
Як сказав один мудрий чоловік, «найбільші перемоги ми здобуваємо в тихих кімнатах власної душі». Ми маємо запитати себе: чи хочу я стати людиною абсолютної чесності? Чи зможу я попросити пробачення, якщо помилюся, чи зможу любити безумовно, цінувати чиєсь щастя так само, як ціную своє?
Якась частина нашої душі, звикла до певних речей, вихована певним чином, може сказати: «Ні, я не зможу. Мене не так виховували. Я не в таких умовах». Але потім слово візьме наша незалежна воля: «Зажди! Та ти ж це можеш! Ти не мусиш бути рабом своїх звичок, не мусиш бути дзеркалом суспільства, сліпо йти тією дорогою, на яку тебе штовхають. У тебе є шанс – просто зараз – ухвалити рішення, як реагувати на події, що трапляються з тобою. Неважливо, що роблять інші. У тебе є сила, щоб подивитися на себе збоку, щоб усвідомити свою реакцію, щоб змінити її».
А тим, хто закидає: «Послухайте, та ви просто не уявляєте, як воно!», ми відповідаємо: «Послухайте, та ви самі не знаєте, яку силу маєте!» Ми не хочемо нікого звинувачувати, кажемо це з любов’ю. Наше життя – результат нашого вибору. Звинувачувати інших людей, оточення чи інші зовнішні чинники означає дозволяти їм контролювати наше життя.
Ми обираємо: жити або дозволити іншим проживати наше життя за нас. Обіцяючи, дотримуючись обіцянок собі та іншим, ми крок за кроком зміцнюємо власну силу. Аж поки наша здатність до дії не перевершить будь-які сили, що нам заважають.
Щоб розвинути творчу уяву, вправляйтесь у візуалізації
Уявіть собі таку картину:
По вашому обличчю починає стікати піт. Неможливо дихати в цій спекотній, ворожій, роздертій війною тропічній країні Латинської Америки. Дівчина, яку ви щойно врятували з в’язниці одержимих владою повстанців, істерично вчепилася у вашу руку. Ваша місія – безпечно повернути її батькові, який служить у цій країні послом. У вас немає ні зброї, ні їжі, ні транспорту, жодного зв’язку з зовнішнім світом. Ви оточені ворожими бойовиками й розумієте, що скоро ваш ненадійний сховок викриють.
Що ви зробите?
Чесно, ми й самі не знаємо, що зробили б при таких обставинах. Не знаємо, що зробили б ви. Зате точно знаємо, що зробив би Макґайвер.
Цей
