Внутрішня історія. Серце – найважливіший орган нашого тіла. Йоганнес Гінріх фон Борстель

Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Внутрішня історія. Серце – найважливіший орган нашого тіла - Йоганнес Гінріх фон Борстель страница 7

Внутрішня історія. Серце – найважливіший орган нашого тіла - Йоганнес Гінріх фон Борстель

Скачать книгу

голосно». Окрім того, розрізняють зміни звучання за такими критеріями, як crescendo або decrescendo, тобто наростання чи спадання, а також веретеноподібну динаміку, коли звук спершу тихий, тоді голоснішає, а потім знову тихішає, або лінійну, коли звук зберігає постійну гучність. Як бачимо, серце – інструмент тисячі мелодій.

      Проаналізувавши виявлені відхилення, можна призначати відповідні заходи з лікування хвороб серцевих клапанів.

      Співзвучність таких компонентів серця, як клапани, передсердя та шлуночки, складна, але захоплює просто неймовірно. Утім навіть з автівки з найкращим і найпотужнішим двигуном не буде користі, якщо не буде вулиць, якими вона зможе їздити. Такою «вулицею» є наша система кровообігу, без якої серце, її центральний орган, не мало б сенсу. Адже його сила й витривалість разом з мікроструктурою, клапанами та провідною системою – усе це слугує лише одній меті – тиснучи на газ, на повній швидкості гнати кров трасою.

      Автобани тіла

      Наші кров’яні судини доправляють кров та поживні речовини до найвіддаленіших куточків нашого тіла. Фактично є дуже мало місць, які не були б ними пронизані. До таких можна зарахувати оболонку рогівки ока, зубну емаль, волосся, нігті та зовнішній шар шкіри. Для транспортування крові нам потрібна ціла система труб та каналів – судини. Вони ж є автобанами нашого тіла. Єдина відмінність полягає в тому, що всі наші артерії, вени та капіляри (найтонші розгалуження судин у тканинах) порівняно з автобанами Німеччини мають приблизно в десять разів більшу протяжність – щось біля 150 тисяч кілометрів.

      На відміну від труб нашої каналізаційної системи, судини до того ж значно еластичніші. Цілком логічно, адже завдяки цьому тіло може регулювати їхній діаметр. Це дає можливість забезпечувати певні органи чи системи то більшою, то меншою кількістю крові залежно від того, скільки поживних речовин та кисню вони на цей момент потребують. Тут діє принцип, чимось подібний до принципу керування двигуном автомобіля: що сильніше тиснеш на газ, то більше бензину впорскується в циліндри.

      У мить, коли ми пробігаємо коло на стадіоні, наші м’язи потребують кращого притоку крові, щоб задовольнити підвищену потребу в кисні. У цей час збільшується надходження крові й до шкіри, що дає тілу змогу віддати частину тепла на поверхню, яка завдяки потовиділенню стає вологою і прохолодною. Між іншим, наш організм компенсує це за рахунок зменшення припливу крові до кишечника. Час для перетравлювання їжі настане потім. Подібні процеси відбуваються і в легенях. Щойно наше тіло реєструє брак кисню в якійсь частині легені, там миттю скорочуються судини – де нічого взяти, сильний потік крові не потрібен.

      Усі ці процеси можуть відбуватися лише завдяки тому, що артерії та вени мають еластичну структуру. Хоча вони подібні за будовою, можна помітити й певні відмінності між ними. В обох видів судин стінки складаються з трьох шарів, причому внутрішній утворюють опорна тканина і так званий ендотелій. Клітини ендотелію покривають

Скачать книгу