божевільніший за того, хто хоче навчити медитувати своє «я»!
Ясність
– Не шукайте Бога, – сказав Майстер, – просто дивіться – і все відкриється.
– Але як слід дивитися?
– Щоразу, як поглянете на щось, бачте лише те, що є, і нічого іншого.
Учнів збентежили ці слова, тож Майстер висловився простіше:
– Наприклад, коли ви дивитеся на місяць, бачте місяць і тільки місяць.
– А що ще можна побачити, крім місяця, коли дивишся на місяць?
– Голодний бачить кавалок сиру. Коханець – обличчя своєї коханої.
Релігія
Намісник у одній із своїх подорожей відвідав Майстра, аби висловити йому шану.
– Державні справи не залишають мені часу на багатослівні вчені диспути, – сказав він. – Чи не міг би ти викласти суть релігії однією чи двома фразами для такої зайнятої людини, як я?
– Можу навіть одним словом на благо Вашої Високості.
– Неймовірно! Що ж це за незвичайне слово?
– Мовчання.
– А який шлях до мовчання?
– Медитація.
– Тоді дозволь спитати, що таке медитація?
– Мовчання.
Духовність
Настав «день мовчання», якого Майстер регулярно дотримувався, але о цій порі якийсь подорожній благав Майстра про слово мудрості, що проведе його життєвим шляхом.
Майстер приязно кивнув, узяв аркуш паперу і написав на ньому одне-однісіньке слово: «Усвідомлення».
Відвідувач був спантеличений:
– Щось дуже стисло виходить. Чи можна трохи детальніше?
Майстер взяв у нього аркуш і написав: «Усвідомлення, усвідомлення, усвідомлення».
– Але що ці слова означають? – безпорадно перепитав мандрівник.
Майстер взяв аркуш і написав: «Усвідомлення, усвідомлення, усвідомлення означає УСВІДОМЛЕННЯ».
Пильність
– Чи можу я щось зробити для того, аби стати Просвітленим?
– Не більше, ніж ти можеш зробити, аби заставити сонце встати зранку.
– Тоді для чого ж ті духовні вправи, які ви радите?
– Для того, аби бути певним, що ти не спиш, коли сонце почне вставати.
Присутність
– Де мені шукати Просвітлення?
– Тут.
– Коли воно станеться?
– Воно стається прямо зараз.
– Тоді чому я не відчуваю його?
– Тому що не дивишся.
– На що саме маю дивитися?
– Ні на що. Просто дивись. На будь що, на чому зупиниться твій погляд.
– Чи маю дивитися в якийсь особливий спосіб?
– Ні. Просто дивись.
– Але хіба я не завжди дивлюся, як зазвичай?
– Ні.
– Та чому ж ні?
– Бо ж, щоби дивитися, ти маєш бути тут.
А
