понуро похитав головою.
– Усе складно, сер. Немає навіть найменшої підказки, ким може бути жертва. Відверто кажучи, яких тут можна вжити заходів?
– У мене пропозиція, – пробурмотів Пуаро.
Вони повернули обличчя до нього.
– Думаю, є вірогідність, що прізвище можливої жертви буде починатися з літери «Б».
– Це принаймні було б щось, – із сумнівом сказав комісар.
– Принцип абетки, – задумано мовив доктор Томпсон.
– Я припускаю це як можливість, не більше. Мені це спало на думку, коли я побачив прізвище Ашер, чітко написане на дверях крамниці нещасної жінки, яку вбили минулого місяця. Коли я отримав листа, в якому називався Бексгілл, то подумав, що, можливо, жертву, як і місце, можуть обирати за алфавітом.
– Імовірно, – сказав лікар. – З іншого боку, може бути, що прізвище Ашер було збігом і цього разу жертва з яким завгодно прізвищем знову виявиться старою жінкою, що утримує магазин. Досі він не дав нам жодної підказки, яка була б мотивом.
– У божевільних бувають мотиви, сер? – скептично запитав старший інспектор.
– Звісно, бувають, чоловіче. Надзвичайно точна логіка є однією з особливих характеристик гострої манії. Людина може вірити в те, що божественно призначена вбивати проповідників, чи то лікарів, чи старих жінок у тютюнових крамницях. За цим завжди криється якась зрозуміла причина. Ми не повинні дозволяти абетковій справі обмежувати нас. Бексгілл услід за Андовером теж може бути лише збігом.
– Щонайменше ми можемо вжити якихось запобіжних заходів, Картере, і взяти на замітку всіх із прізвищем, що починається з літери «Б», особливо власників невеликих крамничок, а також простежити за всіма продавцями тютюнових виробів і газет у кіосках, які працюють поодинці. Не думаю, що ми можемо зробити щось більше. І, природно, тримати руку на пульсі щодо всіх чужинців, наскільки це можливо.
Старший інспектор тяжко зітхнув.
– Зараз, коли закінчується навчання у школах і починаються канікули? Люди просто заполонять Бексгілл на цьому тижні.
– Ми повинні робити все, що можемо, – різко відповів начальник поліції.
Черга дійшла до інспектора Ґлена.
– Я спостерігатиму за усіма, хто пов’язаний зі справою Ашера. За тими двома свідками, Партриджем та Рідделом, і, звісно, за самим Ашером. Якщо в них виникне найменший намір залишити Андовер, за ними будуть стежити.
Нарада закінчилася після ще кількох пропозицій і короткої беззмістовної розмови.
– Пуаро, – сказав я, коли ми прогулювалися біля річки. – Цей злочин точно можна попередити?
Він повернув до мене своє обезсилене обличчя.
– Здоровий глузд міста, у якому повно людей, проти безумства однієї людини? Боюсь, Гастінґсе, – я дуже боюсь. Пам’ятаєте про довготривалий успіх Джека-Різника?
– Це жахливо, – відповів я.
– Божевілля, Гастінґсе, страшна річ… Мені страшно… Мені дуже
