мерседеса. Лівий бік його переднього бампера покривала дорожня курява, а правий натомість сяяв чистотою. Видно було, де цей сучий син попрацював ганчіркою.
Френк пішов вимощеною сланцем доріжкою, яка поєднувала заїзд із дверми великого білого будинку. Обабіч доріжки тягнулися берми, засаджені сасафрасами74, чиї крони створювали щось на кшталт галереї. Серед гілок над його головою цвірінькали пташки. Наприкінці доріжки, біля підніжжя сходів у кам’яному контейнері вже майже цілком розквітло бузкове деревце. Френк задавив у собі бажання вирвати його з корінням. Він зійшов по сходах. На дверях із суцільної дубової дошки висіло стукало у формі кадукея75.
Він наказав собі розвернутися і їхати просто додому. А тоді вхопився за стукало й почав ним гатити й гатити по бляшці.
7
Ґарту Флікінджеру знадобився певний час, щоб відірватися від дивана.
– Стривайте, стривайте, – промовляв він безглуздо: двері були занадто товстими, а голос у нього занадто захриплим. Він безперервно курив дур відтоді, як після візиту до величного купола насолод76 у трейлері Мейвезера повернувся додому.
Якби хтось запитав у нього про наркотики, Ґарт поставив би собі за мету переконати питальника, що він лише оказіональний споживач-аматор, а сьогоднішній ранок – це просто виняток. Фактично, надзвичайна ситуація. Не щодня ідеш подзюрити у трейлері свого драг-дилера, аж раптом за тоненькими дверми тамтешньої сральні спалахує третя світова війна. Щось трапилося – грюки, постріли, крики – і в якусь мить незбагненного ідіотизму Ґарт навіть прочинив двері – перевірити, що там таке. Важко буде забути те, що він побачив. Та, либонь, неможливо. В дальньому кінці трейлера він побачив якусь темноволосу, голу від талії донизу жінку. Вхопивши за волосся й пояс джинсів Труменового арканзаського приятеля, вона гатила його обличчям у стіну: чвак! чвак! чвак!
Картина облогової машини, що гатить масивним стовбуром дерева у фортечну браму. Голова того чоловіка вмивалася кров’ю, а руки, немов у ганчір’яної ляльки, метлялися по боках.
А ще ж там був Трумен, повалений на підлогу, з дірою від кулі в лобі. А сама та дивна жінка? Вираз її обличчя був лячно безжурним. Немов вона займається своєю справою без особливого зацікавлення, хоча тією її справою було використання людської голови як пробивного тарана. Ґарт нишком причинив двері, стрибнув на кришку унітаза і вибрався надвір крізь вікно. Там він прожогом кинувся до своєї машини і зі швидкістю світла помчав додому.
Ця пригода дещо розсмикала йому нерви. Сертифікований за вищою категорією пластичний хірург, поважаний член Американської Асоціації пластичних хірургів зазвичай був парубком з досить міцною хваткою.
Тепер йому вже покращало, в цьому допоміг скурений ним кришталь, але це гупання в двері було зайвим.
Ґарт проклав собі курс навкруг дивана і далі крізь вітальню, хрускаючи дорогою по невеличкому морю коробок
Sassafras – запашне дерево родини лаврових, яке росте на Атлантичному узбережжі США від штату Мейн до Флориди.
Кадукей (кадуцей) – жезл грецького бога Гермеса (у римлян – Меркурій) у формі обвитої двома зміями палиці; атрибут посланців чи парламентерів, який гарантував їм недоторканність.
Алюзія на поему англійського поета Семюела Колріджа (1772—1834) «Кубла хан; видіння уві сні» (1797), яка, за словами автора, наснилася йому після куріння опіуму: «то було диво рідкісного кшталту, той сонцесяйний купол насолод з печерами із криги».
