Управління життєвим циклом корпорацій. Іцхак Калдерон Адізес
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Управління життєвим циклом корпорацій - Іцхак Калдерон Адізес страница 40
Більшість компаній у Розквіті не говорять про брак коштів. Це не означає, що в них повно грошей. Дефіцит коштів у компаніях на стадії Розквіту – це очікувана та контрольована ситуація. Це відчуття, а не проблема. Те саме стосується обсягів роботи в компаніях у Розквіті. У таких компаній не менше завдань, ніж у компаній на стадії Активного зростання, але робочий тягар передбачений, запланований та контрольований.
Скарга, яку я найчастіше чую в компаніях у Розквіті, стосується неадекватного навчання управлінців. На стадії Розквіту вступає в дію людський чинник. Я зовсім не хочу сказати, що компанії на етапах Раннього дитинства, Активного зростання та Юності відзначаються видатними управлінськими здібностями. Навпаки, у них таких проблем – хоч греблю гати. Але ці молоді організації так поглинуті іншими обтяжливішими проблемами, що навчання управлінців навіть не спливає в організаційній свідомості.
Це питання відходить на задній план, а в багатьох організаціях не порушується взагалі.
Що відбувається? Організація-немовля зосереджена на продукті; організація, що активно зростає, – на продажах; юні організації фокусуються на системах та адмініструванні. По черзі дбаючи про ці нагальні потреби на кожній новій стадії, організації зростають і навчаються доти, доки у період Розквіту на перший план не виходить питання глибини управлінської ієрархії.
В аналітичній частині цієї книжки я розгляну, внаслідок чого організації полишають стадію Розквіту. Що слід робити, щоб утримати організацію на стадії Розквіту чи повернути її туди, розглянуто в інструктивній частині книжки.
Як дізнатися, що організація у Розквіті втрачає його ознаки? Владімір Горовіц, один із усесвітньо відомих піаністів, колись сказав: «Якщо я не практикуюся день, то помічаю відмінності у своєму виконанні. Якщо я не практикуюся тиждень, моя дружина помічає відмінності, а якщо я не практикуюся місяць, відмінності помічають слухачі».
Є така зона сутінків, де компанії ще досі на стадії Розквіту, але, схоже, починають із неї вислизати. Світло ще є, але сонце вже сіло.
Якщо зобразити дзвоноподібну криву життєвого циклу, то Розквіт не припаде на найвищу точку. Як кажуть садоводи, «якщо фрукт зелений, то він росте; якщо стиглий – то гниє». Якщо організація у Розквіті досягла вершечка гори, то в неї є тільки один шлях – униз. Розквіт не означає, що ви досягли кінцевої точки – ви все ще ростете, або, використовуючи термінологію Владіміра Горовіца, не припиняєте практикуватися. Це процес, а не місце призначення.
Чому крива залишається висхідною? Ця крива описує життєздатність організації – її спроможність досягати результативності