рідину поглядом й іронічно усміхнувся.
– Так, діти мої, – сказав він. – Завжди був якийсь список! Джамал з Кішоуном ухопилися за його слова. Очі широко розплющені. Душі сповнені благоговійного страху.
Доктор поважно махнув їм маленькою склянкою.
– Сідайте, – запросив він.
Двоє молодих слухачів, схрестивши ноги, всілися на килимі, у нього біля ніг.
Бролі заговорив до них зверху.
– Завжди був якийсь список. Ох, як же люди люблять свої списки! – він поблажливо всміхнувся. – Від десяти заповідей до чорного списку Голлівуда47. Від списку ворогів Ніксона48 до списку Шиндлера, до списку бестселерів «Нью-Йорк Таймз». Від списку Санта-Клауса до списку Бога, що відділяє овець від козлів49, – Бролі продовжив описувати генеалогії як списки, таксономії, реєстри. Прикінчив чарку хересу, налив собі ще одну, випив і знову наповнив. – Ми так хизуємося нашим Біллем про права, а це ж список! Як і дев’яносто п’ять тез Мартіна Лютера, які він прибив до дверей собору під час фестивалю Fasching!
Коли Джамал і Кішоун глянули на нього з порожніми виразами облич, він проревів:
– Якби ви двоє читали Льюїса Гайда50 і Віктора Тернера51 , а не курили натомість солі для ванн і бавилися «Покемон-Ґоу», то знали б, про що я говорю!
Завиграшки переходячи на лекцію, яку Бролі проводив незліченну кількість разів, він проголосив:
– Ритуали перестановки влади!
Джамал з Кішоуном налаштувалися на тягучу моралізаторську проповідь.
Дисертація Бролі била джерелом: більшість громадянських суспільств увічнювали свій статус-кво, практикуючи такі ритуали. Щороку на короткий період, інколи сезонно, громадяни найнижчих класів отримували владу над головними. У сучасних суспільствах така ситуація виникає досі на Гелловін, у день об’єднання літа й осені та, ймовірно, живих і мертвих. Уночі 31 жовтня безпорадні діти вдягають чужі костюми: тварин, мертвих і вигнаних самітників на кшталт ковбоїв чи волоцюг. Хлопці переодягаються в дівчат, а дівчата – в хлопців, і всі ці чужі інші отримують владу вільно пересуватися і вимагати данину з власників майна, чесних членів суспільства. Якщо данину не платять, погроза «гаманець або життя» передбачає майнові збитки.
– А що, – бризнув слиною доктор, – до 1920-х років спалили стільки домів і порізали стільки шин, що газети почали діяти у змові зі страховими та кондитерськими компаніями, щоб заснувати ритуал роздачі цукерок! – Він дивувався: – Уявіть собі! Бідні спалювали будинки багатих! Мстили за всі образи попереднього року!
Навіть різдвяні колядки – радісні традиційні різдвяні колядки – були кривавою забавою. Бідні збиралися біля будинків багатих і співали, погрожуючи. Лише хабарі у вигляді золота і дорогої їжі могли відправити їх до наступного дому. Наш звичай покладання квітів на похоронах бере початок від давнього ритуалу, коли місцеві бідняки збирали польові квіти і духмяні трави. Вони приходили до трун мерців і подавали
Матвія 25:31—46.
Lewis Hyde (1945) – американський науковець, есеїст, перекладач, культурний критик, роботи якого охоплюють питання природи уяви, творчості та власності.
Victor Turner (1920—1983) – британський культурний антрополог, найбільш відомий роботами на тему символів, ритуалів і обрядів переходу.
