style="font-size:15px;"> Джамал глянув на свій годинник. Кішоун ледве стримувався, щоб не перевіряти повідомлення. Професора реально понесло.
Доктор спинився, щоб перевести подих. З блискучим пійлом на губах і розкиданими пасмами незібраного довгого сивого волосся, він нагадував чарівника. Якогось белькотливого єретика. Прикипівши до своєї аудиторії сяючими очима, він запитав:
– Знаєте, чому ця країна, мабуть, найрозумніший і найуспішніший експеримент в історії людства, не практикує ритуалу перестановки влади?
Коли жоден з молодих чоловіків не озвався, доктор загукав:
– Карнавал! – він проревів: – Fasching!
Останнє слово походило з німецької й означало «останнє попередження». Це був еквівалент сучасного Марді Гра54, останньої плотської милості перед труднощами і самопожертвами в час посту. У Баварії сімнадцятого століття ритуал перестановки влади дозволяв біднякам їсти, веселитися й іноді злягатися в церквах і соборах, у той час як на святкових парадах монахи і священики їздили на возах – як на сучасних платформах для фестивалів – і кидалися фекаліями у глядачів. Мирське ставало священним, а священне – мирським. Але тільки на короткий час.
Проте саме під час цього вікна беззаконня Мартін Лютер і зробив свій хід. Він вивісив свої претензії до католицької церкви. І таким чином заснував протестантизм.
– Ви погодитеся, що Сполучені Штати – це цілком і повністю протестантська країна? – запитав Бролі, додаючи: – Принаймні на час свого заснування.
Через те що протестантські релігії були створені в періодритуалу перестановки влади, вони завжди насторожено ставилися до таких речей.
Бролі кивнув зі знанням справи.
– Папа, Його Святість, продовжуватиме вмивати і цілувати ноги бідних у Чистий четвер, але протестанти ніколи не ризикнуть такою вразливістю.
Це і є фатальною помилкою цієї держави, припустив він. Вона ніколи не дозволяє найслабшим, найбіднішим і людям без права голосу насолоджуватися хоча б якоюсь годиною ритуалізованої влади. Так, ми маємо кастровані версії ритуалу, на кшталт Гелловіну чи різдвяного колядування для дітей, але немає нічого, що дозволило б дорослим представникам нижнього класу виснажитися і залишатися вдоволеними своєю бідністю протягом наступного року.
Джамал довгий час мовчав, та все ж таки спробував перевести розмову на іншу тему.
– Отже, Список?
Кішоун у розпачі благав:
– Він справжній?
Сонний і трохи п’яний, доктор Бролі невдоволено цокнув язиком. Він підняв ліву руку і погрався кількома пасмами безладного волосся.
– Оскільки я культурний антрополог, то давно чув про цей легендарний Список, – сказав він і запевнив: – Це просто ще одна міська легенда. Цілковита вигадка.
Двоє студентів мали дуже пригнічений вигляд. Вони прийшли сюди запитати
