за ці межі. Закон став фінальною дією у перетворенні Голодомору на суб’єкт політики.
«Україна пам’ятає»
2007—2008 роки позначилися цілою серією турбулентних подій в житті країни: подальше ускладнення відносин з Росією і розгортання меморіальної війни між країнами105, світова фінансова криза 2008 року, гостра політична криза 2007—2008 років. На цьому тлі в Україні і поза її межами було розгорнуто безпрецедентну кампанію під гаслом «Україна пам’ятає, світ визнає»106.
21 травня 2007 р. президент змінив указ Л. Кучми 2004 р. про назву комеморативної дати. Голодомор було відокремлено від політичних репресій. День пам’яті політичних репресій був призначений на третю неділю травня щорічно. Остання субота листопада залишилася за Днем пам’яті жертв голодоморів (саме так, в множині)107.
Бюрократичною віссю кампанії стала «президентська вертикаль». Користуючись можливістю безпосереднього впливу на підлеглих йому голів обласних, міських та районних адміністрацій, В. Ющенко розгорнув акцію справді загальнодержавного масштабу. При обласних і районних адміністраціях було створено координаційні групи з відзначення 75-ї річниці голоду 1932—1933 років.
Там само було створено робочі групи зі складання списків жертв Голодомору та зі збирання свідчень, було запроваджено спеціальні форми звітності – окремо для списків жертв, окремо – для списків постраждалих, окремо – для обліку кількості демонтованих пам’ятників діячам комуністичного режиму, перейменованих населених пунктів, вулиць, скверів, парків тощо, окремо – для обліку кількості пам’ятників і пам’ятних знаків жертвам голоду 1932—1933 років.
Ті ж самі групи і «пошукові загони» готували матеріали для складання регіональних Книг пам’яті (через обласні і міські управління освіти), які, в свою чергу, є підлеглими відповідних адміністрацій, до цієї діяльності залучалися студенти, вчителі і школярі.
У школах створювалися меморіальні місця на зразок «Колоски пам’яті», проводилися конкурси учнівських робіт на тему голоду 1932— 1933 років, уроки пам’яті108. Приклад подавав сам президент, який 20 листопада 2007 р. започаткував практику проведення президентського відкритого уроку про голод в одній із сільських шкіл109. В районних і міських бібліотеках влаштовувалися тематичні виставки літератури, присвяченої голодомору.
Для того щоб зрозуміти масштаби і спосіб організації кампанії, наведемо приклади «місцевого» рівня. За офіційними даними, лише в Полтавській області для роботи з встановлення кількості і жертв постраждалих від голоду 1932—1933 років і збору свідчень було створено 706 пошукових груп загальною кількістю в 5933 особи. Їхніми зусиллями було ідентифіковано 97 487 осіб, постраждалих від голоду 1932— 1933 років, і 48 704 жертви, зібрано 4773 задокументовані свідчення про голод110.
Наскільки ця офіційна статистика
Голодомор був не єдиним «яблуком розбрату». До «чутливих тем» належали історія Другої cвітової війни, трактування подій більш віддаленого минулого (Конотопська битва 1659 р., Батуринська різанина 1708 р., Полтавська битва 1709 р.), оцінка діяльності окремих організацій (ОУН, УПА) і постатей (І. Мазепа, Р. Шухевич, С. Бандера). Див. докладніше:
Міжнародні сюжети кампанії представлено в главі 3.
Указ Президента України «Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937—1938 років» № 431/2007 від 21.05.2007 // www.zakon.rada.gov.ua/lоws/show/431/2007.
В інструктивному листі Міністерства освіти і науки України від 06 листопада 2007 р. обласним управлінням освіти пропонувалося організовувати дослідницьку роботу учнів шкіл за такими тематичними напрямками: Голодомор в історії моєї родини; Моє село/місто/вулиця та Голодомор 32—33 років; Пам’ятний знак Голодомору; Голодомор в колективній пам’яті мого села; Відображення Голодомору у фольклорі – піснях, віршах, приказках, навіть переказах, які, передаючись через покоління, змінювались, набирали нових рис. Інформація з сайту Одеського обласного інституту вдосконалення учителів: http://www.osvita.od.ua/help/golodomor.doc (дата звернення 28 липня 2008 р.).
У недавньому дослідженні американського соціолога П. Роджерса, яке здійснювалося зокрема через опитування учителів, згадується те, що шкільні учителі зі східних регіонів України висловлювали занепокоєння двома аспектами впровадження теми голоду 1932—1933 років в шкільні курси: надмірною політизацією теми та її антиросійськими обертонами. Див.:
Ющенко дал открытый урок на тему Голодомора // http://www.NEWSru.ua (дата звернення 20 листопада 2007 р.).
Показники про виконання Указу Президента від 28 березня 2007 року № 250 «Про заходи у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932—1933 років». Полтавська область, станом на 01.07.08 // www.adm-pl.gov.ua/politics/data/upload/publication/ main/ua/129/pokazniki.doc (дата звернення 25 вересня 2008 р.).
