style="font-size:15px;"> – Гайт скаже правду, – відповів Скителі. – Це не має ніякого значення.
– Так ви залишаєте Полові лазівку для порятунку? – поцікавилася Ірулан.
– Ментат! – пробурмотіла Могіям.
Скителі глянув на стару Превелебну Матір, помітивши древні фобії, що вплинули на її реакцію. Від часів Батлеріанського Джигаду, коли в більшій частині Всесвіту «мислячі машини» було знищено, комп’ютери викликали недовіру. Ці давні пристрасті впливали й на ставлення до людей-комп’ютерів.
– Мені не подобається, як ти смієшся, – тоном цілковитої щирості зненацька сказала Могіям, пильно дивлячись на Скителі.
– Я не надто задумуюся, що вам подобається. Але ми мусимо працювати разом. Усі ми це бачимо, – таким самим тоном відповів Скителі і, глянувши на гільдієра, запитав: – Хіба ж ні, Едріку?
– Твої уроки болісні, – сказав Едрік. – Припускаю, ти хотів ясно показати, що я не повинен протистояти спільним рішенням моїх колег по змові.
– Бачите, що він піддається навчанню, – прокоментував Скителі.
– Я бачу ще дещо, – ревнув Едрік. – Атріди мають монополію на прянощі. Я без них не можу провидіти майбутнє. Бене Ґессерит втратять своє правдочуття. У нас є запаси, але вони не безмежні. Меланж – це потужна валюта.
– Наша цивілізація має не тільки одну цю валюту, – відповів Скителі. – Інакше б упокоївся закон попиту й пропозиції.
– Сподіваєшся викрасти таємницю прянощів? – верескнула Могіям. – З його планети, яку пильнують оці божевільні фримени!
– Фримени – цивілізовані й освічені невігласи, – промовив Скителі. – Вони не безумці. Просто навчені вірити, а не знати. Вірою можна маніпулювати. Небезпечне лише знання.
– А що ж мені залишиться, щоб заснувати королівську династію? – спитала Ірулан.
Усі вони відчули жадане зобов’язання в її голосі, але ніхто, крім Едріка, не посміхнувся.
– Щось та й залишиться, – відповів Скителі.
– Це означає кінець Атрідів як правлячої сили, – промовив Едрік.
– Я спроможний уявити, що інші, менш обдаровані провидці, уже зробили це передбачення, – сказав Скителі. – Для них це мактуаб аль-маліх, як кажуть фримени.
– Написано сіллю, – переклала Ірулан.
І коли вона промовила це, Скителі зрозумів, що приготували для нього Бене Ґессерит – прекрасну розумну жінку, яка ніколи йому не належатиме. «Ну, гаразд, – подумав він, – можливо, скопіюю її для когось іншого».
***
Будь-яка цивілізація мусить протистояти несвідомій силі, яка може блокувати, обманути або скасувати майже кожний свідомий колективний намір.
Пол сів на краю ліжка й почав стягати пустельні черевики. Вони пахли затхлою змазкою, що її використовували для полегшення дії помпоп’ят, які входили до складу дистикоста. Було пізно. Він затримався на своїй нічній прогулянці, відтак ті, котрі його любили, уже почали непокоїтися.
