зіграла свою роль, її «образ» у плащі та береті став одним з найкращих, але картина в цілому їй не подобалася – головним чином тому, що вона мусила зніматися «заради грошей», а ще – робота відривала її від «кохання всього її життя».
Робота у «Чоловічій силі» йшла легко, було багато днів, коли Дітріх навіть не викликали на майданчик, і вона мала скільки завгодно часу, щоб удатися до піклування про «свого чоловіка». Коли він увечері повертався з роботи, вона зустрічала його у дверях оселі у білому фартушку, огорнута пікантним ароматом касулє[63], яке парувало в кухні. У неділю вона готувала лангустів та pot-au-feu[64] для голлівудських біженців із Франції: режисерів Рене Клера, Жана Ренуара, Дювівьє, друга Габена та його партнера у «Великій ілюзії» Даліо, та багатьох інших. Відірвані від дому, вони почувалися дуже затишно в цьому галльському притулку. Дітріх не дозволяла вторгнення іноземців до затишку свого маленького «французького двору». Лише кілька близьких друзів Габена могли розраховувати на теплий прийом у будь-який день. Це був «час бістро» у Брентвуді.
Габен називав її «мa grande» – одним з чудових романтичних виразів, які так важко перекласти. Буквально воно означає «моя велика», насправді ж має значення «моя жінка», «моя гордість», «мій Всесвіт». Погляд моєї матері на нього, коли вона відповідала йому: «Jean, mon amour», не потребував перекладу. Їй подобалося в ньому геть усе, особливо його стегна.
– Він має найгарніші стегна, які я тільки бачила у чоловіків,– казала вона.
Єдиним, щодо чого вона висловлювалася дещо стримано, був його інтелект. Ані походження, ані освіта Габена не могли надати йому того витонченого лоску, який так приваблював її у Ремарку.
Вона взялася за покращення англійської вимови Габена. Його французький акцент не був таким жвавим, як у Шевальє, так само він не мав тієї сексуальної м’якості, як у Буає. Габен мав бас, і, коли розмовляв французькою, від його голосу мурашки бігли шкірою навіть у здохлої риби, проте в англійській версії той же голос набував інтонації роздратованого метрдотеля. Вона відстоювала його, захищала на студії – і саме цим сприяла появленню у Жана багатьох ворогів. Вона навіть спромоглася вмовити когось впливового призначити свого колишнього коханця Фріца Ланга режисером фільму, у якому мав грати Габен. На щастя, він був замінений після четвертого дня зйомок. Сам фільм виявився настільки нікчемним, що абсолютно не мали значення ні ім’я, ні досвід режисера!
І все ж, гадаю, упродовж тих перших знімальних днів Ланг мав трохи часу для чоловічої розмови з Габеном, бо одного дня, повернувшись додому, він звинуватив маму в любовному зв’язку з Лангом. Дуже здивована, мама широко відкрила очі та перепитала:
– Із тим потворним жидом? Mon amour, ти, певно, жартуєш зі мною? – І вона заключила його в обійми.
Протягом усього життя Дітріх так і робила: стирала коханців із власної пам’яті, ніби їх ніколи не існувало. І це не було зручним фортелем, коли треба було знайти вихід у незручній ситуації,– вона дійсно позбавлялася будь-яких
Французька страва із запечених овочів.
Пот-о-фьо – популярна страва французької кухні з яловичини, звареної з овочами в бульйоні.
