підзаголовок ЩО, а ще нижче два написаних рукою рядки. Деякі слова було повикреслювано і переписано кілька разів. Дуґан прочитав уголос:
«Повільна смерть тиранським силам зла
В тунелях наших зріє. Іншалла…»
– Маєте якесь уявлення, що це таке?
Від її раптового поруху Дуґан підвів очі. У руках Салінас стискала бронзовий бюст Зевса. Очі черепа палали. Дуґан розвернувся, намагаючись відбити удар.
Надто пізно.
Вибух болю. Усе попливло. Затуманилося. Потім темрява…
РОЗДІЛ 9
Афіни
Доктор Мартін Кайл помахав публіці, що зібралася послухати його лекцію у Національній бібліотеці Греції і тепер аплодувала стоячи. Погладжуючи свою вандейківську борідку, він вийшов з-за кафедри і попрямував до столу, де став підписувати примірники своєї нової книжки «Юнгіанський аналіз культів, що вбивають».
Коли зал майже спорожнів, він відкинувся на стільці і попустив вузол краватки. До нього наблизилися два грецькі офіцери, підтримуючи попід руки третього, літнього чоловіка з чорною пов’язкою на правому оці.
– Докторе Кайл, я капітан грецької поліції Гектор Еліаде, спецгрупа з питань боротьби з тероризмом, – його глибокий голос луною розносився майже безлюдним залом. – Мені надзвичайно сподобалася ваша лекція. Ви б нам дуже допомогли, якби погодилися відповісти на кілька запитань.
– Стосовно чого?
– Наскільки близько ви були знайомі з Ясоном Тедеску?
– Ми обоє викладаємо у Вейбриджському університеті в штаті Огайо. Минулого тижня я відвіз його до лікарні. А до чого це все?
– Тут я ставлю питання, докторе Кайл. Чому ви відвезли його до психіатричної лікарні?
– Він сам попросив. Вона розташована найближче до академії. Ясон читав доповідь про загадки стародавніх Греції та Риму, а одразу ж після неї йому стало зле. Як він почувається зараз?
– Про які грецькі загадки йшлося?
– Про стародавні, найдокладніше він зупинився на легенді про Гомера, який помер, не зумівши розгадати загадку хлопців-рибалок.
– І що Тедеску про це розповідав?
– Як Гомер пішов до храму Аполлона в Дельфах, щоб спитати оракула, де він народився. Піфія сказала, що його дім на острові Іос, і додала: «Стережися дітей, що загадуватимуть тобі загадки».
– Так-так, докторе Кайл, продовжуйте.
– Уже в старшому віці Гомер вирушив на Іос. На березі моря до нього підійшли двоє хлопців-рибалок. Гомер запитав, що вони зловили. Один хлопчак відповів: «Те, що зловили, ми викинули, а що не зловили, залишили».
Тоді Гомер згадав застереження оракула щодо дітей, які загадуватимуть йому загадки. Так і не зумівши знайти розгадку, він дістав серцевий напад і помер.
– І що, Тедеску відкрив публіці розгадку?
– Дивно, але ні. Саме тоді у нього самого раптом стався напад і він упав на кафедру.
– Що ви можете розповісти про зв’язок Тедеску
